Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні С ума нейдёт красавица , виконавця - Дмитрий Хворостовский. Пісня з альбому Арии и дуэты с Ольгой Бородиной, у жанрі Шедевры мировой классикиС ума нейдёт красавица(оригінал) |
| С ума нейдет красавица! |
| И рад бы забыть ее, забыть-то силы нет. |
| Напрасно думал честью кончить дело, напрасно засылал к отцу я сватов. |
| Велел сказать купец мне наотрез: благодарим боярина за ласку, а дочь свою я обещал другому, Ивану Лыкову, что возвратился недавно из краев сюда заморских. |
| (Отходит от окна.) |
| Куда ты удаль прежняя девалась, |
| Куда умчались дни лихих забав? |
| Не тот я стал теперь — все миновало, |
| Отвага мне души не веселит, |
| И буйная головушка поникла. |
| Не узнаю теперь я сам себя, |
| Не узнаю Григория Грязного. |
| Куда ты удаль прежняя девалась, |
| Куда умчались дни лихих забав? |
| Не тот я стал теперь, не тот я стал. |
| Бывало мы, чуть девица по сердцу, нагрянем ночью, |
| дверь с крюка сорвали, красавицу на тройку, и пошел. |
| Нагрянули, и поминай, как звали. |
| Не мало их я выкрал на роду, |
| не мало их умчал на борзых конях |
| и юной девичьей красою потешил кровь горячую свою. |
| Не узнаю теперь я сам себя, не узнаю Григория Грязного. |
| Не тот я стал теперь. |
| К чему насилье? |
| Не прихоть, а любовь крушит мне душу. |
| Чем кончится, что будет впереди, не знаю сам. |
| А Лыкову Ивашке не обходить кругом налоя с Марфой! |
| Позвал гостей. |
| Хочу забыться с ними. |
| Придет ли только Елисей Бомелий? |
| Он мне нужнее всех. |
| (переклад) |
| Розуму нема красуня! |
| І рад би забути її, забути сили немає. |
| Даремно думав честю закінчити справу, даремно засилав до батька я сватів. |
| Звелів сказати купець мені навідріз: дякуємо боярину за ласку, а свою доньку я обіцяв іншому, Івану Ликову, що повернувся недавно з країв сюди заморських. |
| (Відходить від вікна.) |
| Куди ти удаля колишня поділася, |
| Куди помчали дні лихих забав? |
| Не тот я став тепер — все минуло, |
| Відвага мені душі не веселить, |
| І буйна головушка поникла. |
| Не впізнаю тепер я сам себе, |
| Не впізнаю Григорія Грязного. |
| Куди ти удаля колишня поділася, |
| Куди помчали дні лихих забав? |
| Не той я став тепер, не той я став. |
| Бувало ми, трохи дівчина по серцю, нагрянемо вночі, |
| двері з гака зірвали, красуню на трійку, і пішов. |
| Нагрянули, і поминай, як звали. |
| Не мало їх я викрав на роду, |
| чимало їх помчав на хортих конях |
| і молодою дівочою красою потішив кров гарячу свою. |
| Не впізнаю тепер я сам себе, не впізнаю Григорія Брудного. |
| Не той я став тепер. |
| Чому насильство? |
| Не примха, а любов трощить мені душу. |
| Чим скінчиться, що буде попереду, не знаю сам. |
| А Ликову Івашці не обходити навколо налою з Мартою! |
| Покликав гостей. |
| Хочу забути з ними. |
| Чи прийде Єлисей Бомелій? |
| Він мені потрібніший за всіх. |