| Люди сідають у потяги
|
| Не знаючи, куди вони йдуть
|
| У когось дочка, у когось сестра
|
| Чийсь вчитель йде по дорозі
|
| З тілом, хусткою
|
| І сокирка від невимовного злочину
|
| Але їх ніхто не чекає
|
| Немає жодного судження
|
| Банджо кільце і кури шквал
|
| І кричать маленькі малюки
|
| Зима йде, а весна розкручується
|
| І знову приходить літо, знаєте
|
| Рожевий — це колір сукні моєї справжньої любові
|
| І чорний — колір її серця
|
| Але я ніколи не міг покинути стару Вірджині
|
| І тому ніколи не розлучається
|
| Обличчя чорного дерева, нігті чорного дерева
|
| Труна з чорного дерева на рейках
|
| Рухаючись на південь, C-O-D
|
| Йду додому до мами
|
| Дехто казав за доблесть, за славу, за скарб, за гордість
|
| Іноді брат ненавидить брата
|
| Тож вирушайте туди, куди має блукати ваша совість
|
| Надто важко пробувати прожити брехню вдома
|
| Мої чоботи потріскані від дорожнього бруду та асфальту
|
| Плюв і розбиті мрії
|
| Жувальна гумка та безпечні шпильки
|
| Усе тримало б мене по швах
|
| Мої кілочки ослаблені, гвинти занадто туго закручені, щоб увійти в тон
|
| Але я все ще іноді пробую в ті золоті літні дні
|
| Тож вирушайте туди, куди має блукати ваша совість
|
| Надто важко пробувати прожити брехню вдома
|
| Там фото старого чорного чоловіка в бобровій капелюсі
|
| Він носить приховану посмішку та пару білих плям
|
| Не робіть вигляд, що ви не помітили його погляду
|
| Ви напружені, спітнілі й завантажені для ведмедя
|
| Сьогодні ввечері танець скелета
|
| Принесіть свою пляшку і чоботи
|
| І твоя мандоліна, що Бьянка Алаторре
|
| Спробував вистрілити
|
| Ах, але що таке кульова діра чи дві між друзями?
|
| І хто може сказати, коли криниця висохне
|
| Або де закінчується історія?
|
| Тож вирушайте туди, куди має блукати ваша совість
|
| Надто важко пробувати прожити брехню вдома
|
| Життя в готелі і його дружини
|
| Це приходить і йде разом із простирадлами
|
| Але що таке шлюб
|
| Якщо не можна витримати до кухню?
|
| Колись я знав кожну долину та цей прекрасний берег
|
| Але я більше не ходжу на літній ярмарок
|
| Тож вирушайте туди, куди ваша совість каже побродити
|
| Забагато намагатися жити в брехні вдома
|
| Твоя губна гармошка продула, дитино
|
| Викинути
|
| Ваша джинсова сорочка обдерта
|
| І твій брудний комір потертий
|
| Я намагався грати для вас на валторні
|
| Але я не міг знайти нотатку
|
| Тому я взяв ручку та папір
|
| І ось що я написав
|
| Вирушайте з подорожі, куди має бродити ваша совість
|
| Надто важко пробувати прожити брехню вдома |