| Над полями битв усіх великих воєн
|
| З початку часів ходили, можливо
|
| Найхоробріші герої з усіх
|
| Чоловіки, яких солдати називають просто капеланами
|
| І це історія одного з багатьох
|
| І багато тисяч тих, хто віддав своє життя служінню
|
| Про свого Бога та його країну
|
| (Співав)
|
| Для кожного солдата є рай, усіяне зірками
|
| Хто бореться за те, щоб наша країна була чистою та вільною
|
| Тож воїн довіряє Ісусу, нехай Він наповнить ваше серце радістю
|
| Він буде поруч із тобою всю вічність
|
| (розмовний)
|
| Старий, старий армійський капелан, згорблений і зігнутий роками
|
| Ішов полем бою, його старі очі наповнилися сльозами
|
| Він шукав поранених, щоб спробувати послабити їхній біль
|
| І для тих, кого він знав, що ніколи не доживе, щоб повстати й битися знову
|
| Бо життя для них закінчилося, їхні земні турботи були зроблені
|
| Вони пішли назустріч своєму Спасителю, їх битва була виграна
|
| І я не міг не помітити, як він ходив з місця на місце
|
| Що кожен солдат-хлопчик загинув у боротьбі з усмішкою на обличчі
|
| І я бачив, як він став на коліна біля кожного й повільно дихав молитву
|
| Поки сльози текли по його обличчю
|
| І вітер розвіяв його волосся
|
| І я чув, як над пагорбом гриміли великі гармати і неподалік
|
| І коли я повернувся від нього, я почув, як він сказав
|
| (Співав)
|
| Для кожного солдата є рай, усіяне зірками
|
| Хто бореться за те, щоб наша країна була чистою та вільною
|
| Тож воїн довіряє Ісусу, нехай Він наповнить ваше серце радістю
|
| Він буде поруч із тобою всю вічність
|
| (розмовний)
|
| Хоч дні і місяць і навіть роки
|
| Поволі пронеслися
|
| І все, що у нас — це спогади
|
| Про наших хлопців, які мають померти
|
| Вони живуть зі своїм Спасителем за кришталевим морем
|
| У зоряному небі впродовж вічності… |