| Я ззовні завжди дивлюся в Життя поруч із вашим світом, а не всередині
|
| Іноді бувають моменти, коли я думаю, що я причетний
|
| Але, здається, я ніколи не залишаюся, не підходжу… я просто не належу
|
| Я живу під прямим кутом до людей, яких зустрічаю
|
| Тому що я ніколи не спокійний, не моя душа й не ноги
|
| Я могла пройти тисячу миль, проїхати тисячу більше
|
| Моє життя здається нікчемним, як сліди на березі
|
| Живучи зовні, я відчуваю порожнечу
|
| Жити ззовні, керований голодом
|
| З першого смаку цієї зміненої правди
|
| Я знав, що не зможу жити так, як це роблять інші. Здається, ніщо не може заповнити порожнечу всередині
|
| Тому я все ще шукаю, ніколи не чекайте часу чи припливу
|
| Живучи зовні, я відчуваю порожнечу
|
| Життя зовні, рана, яка не загоюється
|
| Живучи зовні, я відчуваю порожнечу
|
| Жити ззовні, керований голодом
|
| Уся кров, усе вино
|
| З часом стане таким же
|
| Здається, ніщо не може заповнити порожнечу всередині
|
| Тому я все ще шукаю і ніколи не чекаю часу чи припливу
|
| Я ззовні, завжди дивлюся в Жити разом із вашим світом, а ніколи всередині
|
| Живучи зовні, я відчуваю порожнечу
|
| Життя зовні, рана, яка не загоюється
|
| Живучи зовні, я відчуваю порожнечу
|
| Жити ззовні, керований голодом |