| Плаче, як ніхто до неї не плакав
|
| Відчуття паніки займає весь її подих
|
| Емоції, як лава, горять всередині
|
| Горить ненавистю, жалістю до себе і брехнею
|
| Коло сумнівів і страху замикається
|
| Удушення засліплює її до всього хорошого
|
| Вона не зможе жити, якщо його немає поруч
|
| Скільки зараз коштуватиме його невиконана обіцянка?
|
| Він пообіцяв, що ніколи більше не залишить її
|
| Пообіцяв, що його дні як солдата закінчаться
|
| Вона та їхня дитина завжди будуть на першому місці
|
| Тепер вони хочуть, щоб він повернувся для ще однієї місії
|
| Він намагається заспокоїти її й підійти до дверей
|
| Каже, що його не буде 16 днів і не більше
|
| Думає про своїх товаришів, він зобов’язаний їм життям
|
| Тепер змушений вибирати між ними та дружиною
|
| Падає на коліна, благає не йти
|
| Плач, благання, благання не йдіть
|
| Герой в її очах, тепер цей герой помер
|
| Герой у моїх очах, тепер цей герой помер
|
| Я був героєм в її очах, тепер цей герой помер
|
| Він був героєм у моїх очах, тепер цей герой помер
|
| Минуло 18 днів, а слова не було
|
| Вона взяла за руку його дочку, його світ
|
| Почуття покинутих, покинутих, зраджених
|
| Вона кладе їх у темряву й висмоктує життя
|
| Плаче, як ніхто до неї не плакав
|
| Відчуття паніки займає весь її подих
|
| Емоції, як лава, горять всередині
|
| Горить ненавистю, жалістю до себе і брехнею
|
| Падає на коліна, благає не йти
|
| Плач, благання, благання не йдіть
|
| Відчуття паніки займає весь її подих
|
| Плаче, як ніхто до неї не плакав |