Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні November, виконавця - Azure Ray. Пісня з альбому November, у жанрі Иностранный рок
Дата випуску: 20.01.2002
Лейбл звукозапису: Saddle Creek
Мова пісні: Англійська
November(оригінал) |
So I’m waiting for this test to end |
So these lighter days can soon begin |
I’ll be alone but maybe more carefree |
Like a kite that floats so effortlessly |
I was afraid to be alone |
But now I’m scared that’s how I like to be |
All these faces run the same |
How can there be so many personalities? |
So many lifeless, empty hands |
So many hearts in great demand |
And now my sorrow seems so far away |
Until I’m taken by these bolts of pain |
But I turn them off, and tuck them away |
Until those rainy days that make them stay |
And then I’ll cry so hard to these sad songs |
And the words still ring, once here, now gone |
And they echo through my head everyday |
And I don’t think they’ll ever go away |
Just like thinking of your childhood home |
But we can’t go back, we’re on our own, oh |
But I’m about to give this one more shot |
And find it in myself, I’ll find it in myself |
So we’re speeding towards that time of year |
To the day that marks that you’re not here |
And I think I’ll want to be alone |
So please understand that I don’t answer the phone |
I’ll just sit and stare at my deep blue walls |
Until I can see nothing at all |
Only particles, some fast, some slow |
All my eyes can see is all I know |
But I’m about to give this one more shot |
And find it in myself, I’ll find it in myself |
(переклад) |
Тож я чекаю, поки цей тест завершиться |
Тож ці світлі дні незабаром можуть початися |
Я буду сам, але, можливо, більш безтурботний |
Як повітряний змій, який плаває так без зусиль |
Я боявся бути сам |
Але тепер я боюся, що я так люблю бути |
Усі ці обличчя однаково |
Як може бути стільки особистостей? |
Так багато неживих, порожніх рук |
Дуже багато сердець користуються великим попитом |
І тепер моє горе здається таким далеким |
Поки мене не захоплять ці нариви болю |
Але я вимикаю їх і забираю |
До тих дощових днів, які змушують їх залишитися |
І тоді я так сильно заплачу під ці сумні пісні |
І слова досі лунають, колись тут, а тепер немає |
І вони щодня лунають у моїй голові |
І я не думаю, що вони колись зникнуть |
Так само, як думати про дім свого дитинства |
Але ми не можемо повернутись назад, ми самостійні, о |
Але я збираюся дати цьому ще один шанс |
І знайду це в собі, я знайду це в собі |
Тож ми швидко наближаємося до цієї пори року |
До дня, коли вас тут немає |
І я думаю, що хочу побути на самоті |
Тому будь ласка, зрозумійте, що я не відповідаю на телефонні дзвінки |
Я просто сиджу і дивлюся на свої глибокі сині стіни |
Поки я не бачу нічого |
Тільки частинки, деякі швидкі, деякі повільні |
Все, що бачать мої очі, це все, що я знаю |
Але я збираюся дати цьому ще один шанс |
І знайду це в собі, я знайду це в собі |