Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні The Funeral of All, виконавця - Nox Aurea. Пісня з альбому Via Gnosis, у жанрі Метал
Дата випуску: 30.08.2009
Лейбл звукозапису: Solitude
Мова пісні: Англійська
The Funeral of All(оригінал) |
Primeval supremacy of divine |
Swept the cold forsaken universe |
The masses drowns in oceans of blood |
Empires falls, enclosing by ashes |
Human life descends into nothing |
And there was silence… |
I listen to the beautiful sound |
Of a crying God in hopeless despair |
As tears of doom raining from the sky |
The time has come for all to die |
I gaze at the gloomy world |
In dismal shape of night |
The culture of man lies bleak |
In a frozen and desolate wasteland |
Empty streets, fading screams |
Abandoned and forever vanished |
I realize, everything is gone |
The funeral of all |
The grand precipitation of truth |
Purifies the filth of Cosmos everlastingly |
Weak life, the light of a lone second |
Amid the liberation of eternities |
Wherever I walk the world lies in ruins |
And human blood stains the ground |
What I see is a dying world of misery |
My vision of bliss is now absolute |
At last, I can rest in peace… |
This, the worlds last chapter |
Everything feels so complete |
Only me and soundless death remains |
Surrounded by silent bareness |
As I leave this aeon of sorrow behind |
I enjoy my very last breath |
And with a smile I walk… |
(переклад) |
Первісне верховенство божественного |
Змітав холодний покинутий всесвіт |
Маси тонуть в океанах крові |
Імперії падають, обгортаючись попелом |
Людське життя сходить нанівець |
І настала тиша… |
Я слухаю гарний звук |
Про Бога, що плаче в безнадійному розпачі |
Як сльози приреченості, що ллються з неба |
Прийшов час усім померти |
Я дивлюся на похмурий світ |
У похмурому стані ночі |
Культура людини похмура |
На замерзлій і безлюдній пустелі |
Порожні вулиці, затихаючий крик |
Покинутий і назавжди зник |
Я усвідомлюю, все пропало |
Похорон усіх |
Великий опад правди |
Очищає бруд Космосу назавжди |
Слабке життя, світло самотньої секунди |
Серед звільнення вічностей |
Куди б я не йшов, світ лежить у руїнах |
І людська кров плямує землю |
Те, що я бачу, це вмираючий світ нещастя |
Моє бачення блаженства тепер абсолютне |
Нарешті я можу спочивати з миром… |
Це останній розділ про світи |
Усе виглядає таким повним |
Залишився лише я і беззвучна смерть |
Оточений тихою оголеністю |
Оскільки я залишу цей еон скорботи позаду |
Я насолоджуюся своїм останнім подихом |
І з посмішкою я йду… |