| 1 Я так щасливий, поки мандрую світлою дорогою до землі слави,
|
| І я живу, щоб моє життя для Ісуса сяяло;
|
| Я радіюсь і співаю, подорожую з ангелом,
|
| У моєму серці немає смутку, бо Ісус є мій.
|
| Крики й вихваляння, голоси, що піднімають божественну славу.
|
| Слава, піднесення, радість, яка така божественна,
|
| Ідучи до слави, розповідаючи історію, Ісус — мій;
|
| Слава, історія, Він — завжди мій;
|
| Йду до раю, всі гріхи прощені, я не можу сумувати,
|
| Небо, дано, я не можу сумувати,
|
| Є така радість, а не печалі, сяє світло слави;
|
| Радість, смуток там вічно світить
|
| Співаючи і кричачи, ніколи більше не сумніваючись, любов так божественна,
|
| Кричати, сумніваються, любов настільна божественна,
|
| Ідучи з переможцями, закликаючи грішників, Ісус — мій.
|
| Переможці, грішники, Ісус тепер мій.
|
| Мені дано, скарби на небі, я не сумую,
|
| Дано, Небо, я не буду сумувати,
|
| Я йду додому, щасливий, знаючи, що Ісус мій.
|
| Ідучи, знаючи, що Він — завжди мій.
|
| Немає смутку в моєму житті, коли я ходжу з Христом чудесним Царем,
|
| І в цьому світі немає нічого, за чим я б сумував;
|
| Я знайшов радість, яка настілька перевершує, що мені просто хочеться кричати й співати,
|
| Повідомити світу, що я радий, що Ісус є мій.
|
| Колись мої праці закінчаться, і я досягну цього щасливого пасма,
|
| Де з друзями та коханими я на манні обідатиму.
|
| Я забуду свої земні випробування, як приєднаюся до того небесного гурту,
|
| Спів і крик на тому березі, де мій Ісус. |