Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні End(Giftet)?, виконавця - Diary of Dreams. Пісня з альбому Moments of Bloom, у жанрі Электроника
Дата випуску: 31.03.1999
Лейбл звукозапису: Accession
Мова пісні: Німецька
End(Giftet)?(оригінал) |
Das Leben verbirgt sich hinter seinen abertausenden Gesichtern |
Im Schatten dessen |
Was es selbst zu bewirken vermag |
Unbändbare Kraft verborgen in unheilbarer Sucht |
Nach mehr Gefühl |
Nach viel mehr Gefühl… |
In blendendem Licht zu einer anonymen Masse verschmolzen |
Deren Ästhetik einzig und allein |
In ihrem imaginär allem überlegenen Intellekt liegt |
Utopie oder Fanatismus, wer weiß das schon… |
Ich bin entgiftet, total entgiftet |
Und dennoch schöpfen wir immer wieder neues Vertrauen |
Und rufen es hinaus in die Leere |
Wartend auf ein sanftes Echo |
Das sich anschmiegsam wie eine zweite Hülle um Dich wickelt |
Dir Trost spendet und Dir für eine Weile |
Deine müden Augen einfühlsam zu schließen versteht |
Vorbehaltlos verringerst Du Deine Erwartungen auf ein Minimum |
Eine Hand gefroren im Eis |
Die andere im lodernden Feuer |
So erstarrst Du… |
Vergib mir, mein Freund |
Du scheinst nicht zu verstehen |
Aber wer weiß das schon? |
Legenden werden geboren |
Und in kleinen gepolsterten Zimmern aufbewahrt |
Einsam lernst Du das zu lieben |
Was Du nie berühren wirst |
(переклад) |
Життя ховається за своїми тисячами й тисячами облич |
У тіні цього |
Що він може зробити сам |
Незламна сила, прихована в невиліковній залежності |
Для більшого відчуття |
Після набагато більше відчуттів... |
Злилися в анонімну масу в сліпучому світлі |
Тільки їхня естетика |
В їхньому інтелекті, який перевершує все уявне, криється |
Утопія чи фанатизм, хто знає... |
Я детоксикований, повністю детоксикований |
І все ж ми продовжуємо завойовувати нову довіру |
І виклич його в порожнечу |
В очікуванні тихого відлуння |
Це обгортає вас, як друга оболонка |
Дає вам комфорт і вам на деякий час |
Вміє чуйно закрити втомлені очі |
Без застережень ви зводите свої очікування до мінімуму |
Рука, замерзла в льоду |
Інший у палаючим вогні |
Ось так ти замерзнеш... |
пробач мене мій друже |
Ви, здається, не розумієте |
але хто це знає? |
Народжуються легенди |
І тримали в невеликих м’яких кімнатах |
Наодинці ти навчишся це любити |
До чого ніколи не торкнешся |