Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Les cheris, виконавця - Léo Ferré. Пісня з альбому Les années chansons, у жанрі ЭстрадаДата випуску: 05.08.2016
Лейбл звукозапису: Epm
Мова пісні: Французька
Les cheris(оригінал) |
| Ce sont des orphelins qui cherchent un peu de grain |
| Un peu d’amour aussi, les chéris |
| On n’en voit presque plus qui tirent la charrue |
| Ils sont rares à Paris, les chéris |
| Ils sont spécialisés tout comme les ouvriers |
| Il y a le charbonnier et puis le glacier |
| Quelquefois à Longchamp, y’en a qu’ont du bon temps |
| Mais ça dure pas bézef, Jésus, Marie, Joseph |
| Ce sont des traîne-l'amour dans la mémoire des cours |
| J’entends pleurer la nuit les chéris |
| J’en vois des tout fringants dans leurs sabots tout blancs |
| Qui font ennemi-ennemi, les chéris |
| On ne meurt qu’une fois, tout comme vous et moi |
| Les chéris, quelquefois, reviennent parfois |
| Pour tirer par les pieds ceux qui les ont mangés |
| Le boucher le sait bien qui n’s’endort qu’au matin |
| Ce sont des grands diablasses, qui s’en vont faire des casses |
| Au milieu des prairies, les chéris |
| Ils ont le goût du malheur et guignent le tracteur |
| Avec des yeux d’envie, les chéris |
| Ils rêvent à la pampa, des pampas, y’en a pas |
| S’il faut croire à tout ça, où est-ce qu’on ira? |
| Mais quand il se fait tard, le soir à Vaugirard |
| Y’a des chevaux qui crient «Je vous salue, Marie». |
| (переклад) |
| Вони сироти, які шукають зерна |
| Також трохи любові, любі |
| Ви вже майже не побачите, щоб хтось із них тягнув плуг |
| Вони рідкість у Парижі, любі |
| Вони спеціалізовані, як і робітники |
| Ось вугілля, а потім льодовик |
| Іноді в Longchamp деякі люди добре проводять час |
| Але це не триває, Ісусе, Марія, Йосип |
| Це перетягування-любов у пам'яті судів |
| Я чую, як любі плачуть вночі |
| Я бачу деяких дуже лихих у їхніх повністю білих сабо |
| Хто робить ворога-ворога, любі |
| Ти вмираєш лише раз, як і ти і я |
| Любі, іноді, іноді повертаються |
| Потягнути за ноги тих, хто їх їв |
| Різник добре знає, хто тільки вранці засинає |
| Вони великі придурки, які йдуть ламати |
| Серед лугів, любі |
| Вони куштують нещастя і підглядають трактор |
| З очима заздрості, любі |
| Вони мріють про пампи, пампи, їх немає |
| Якщо ми повинні повірити у все це, куди ми підемо? |
| Але коли у Вожирарі настає пізня ніч |
| Є коні, які кричать «Вітай, Маріє». |