| Солнце, снова остывая, снова уплывает
| Сонце, знову остигаючи, знову спливає
|
| Уплывает прочь.
| Впливає геть.
|
| Тают, тают тротуары, тихо замирают,
| Тануть, тануть тротуари, тихо завмирають,
|
| Зажигая ночь.
| Запалювання ніч.
|
| Где же шум и эти лица? | Де ж шум та ці обличчя? |
| Или просто снилось
| Або просто снилося
|
| Что я видел днем?
| Що бачив я вдень?
|
| Город на ночь затаился. | Місто на ніч причаїлося. |
| Затянувшись смогом,
| Затягнувшись смогом,
|
| Сжег себя дождем.
| Спалив себе дощем.
|
| Кто одел тебя в асфальты, кто испачкал гарью -
| Хто одягнув тебе в асфальти, хто забруднив гаром -
|
| Он твой Царь и Бог.
| Він твій Цар та Бог.
|
| Ты хотел остановиться и не измениться,
| Ти хотів зупинитися і не змінитись,
|
| Но, увы, не смог.
| Але, на жаль, не зміг.
|
| Тихо дремлешь в колыбели, тихо засыпаешь,
| Тихо дрімаєш у колисці, тихо засинаєш,
|
| Позабыв о том,
| Забувши про те,
|
| Что не сможет измениться и не повториться:
| Що не зможе змінитись і не повторитися:
|
| Что не сжечь дождем.
| Що не спалити дощем.
|
| Разлетится стаей крыш мокрый силуэт,
| Розлетиться зграєю дахів мокрий силует,
|
| Оторвавший в мою жизнь проездной билет.
| Проїзний квиток, що відірвав у моє життя.
|
| Растворившись в сотни лиц, принимаю код.
| Розчинившись у сотні осіб, приймаю код.
|
| День за днем за годом год я твой пешеход.
| День за днем за роком я твій пішохід.
|
| Твой пешеход.
| Твій пішохід.
|
| М-м-м-м
| М-м-м-м
|
| Е-йе-е
| Е-є-е
|
| Разлетится стаей крыш мокрый силуэт,
| Розлетиться зграєю дахів мокрий силует,
|
| Оторвавший в мою жизнь проездной билет.
| Проїзний квиток, що відірвав у моє життя.
|
| Растворившись в сотни лиц, принимаю код.
| Розчинившись у сотні осіб, приймаю код.
|
| День за днем за годом год я твой пешеход.
| День за днем за роком я твій пішохід.
|
| Твой пешеход.
| Твій пішохід.
|
| Твой пешеход.
| Твій пішохід.
|
| Твой пешеход. | Твій пішохід. |