| Одного разу ви мені все вибачте
|
| У часі на стику і ворог і друг охолоне
|
| Чи буде совість чиста сліпуче
|
| Як після прання, коли йду в простині
|
| Вірші заплетені слова мої
|
| Раптом стануть славними, раптом стануть зрозумілими
|
| Архіви заборонені розбанять
|
| І ви пручі забави без смутку не пригадайте
|
| Я полетів, куди дим летів
|
| Вище хотів, бачу вас,
|
| А ви мене нечуєте
|
| Якщо далі так — бути біді
|
| Вже пішла гра на виліт і як нам петляти?
|
| Лівою каші додалося
|
| Невже так і не побачимо знаків під завісу?
|
| Це наш обов'язок
|
| Самі жити не хотите — значить житиму я за вас
|
| Вже потупили свої очі, закупорилися в панцирях,
|
| А губи заліпили пластиром
|
| Пророка назвете засланим
|
| І по команді начальства порвете на лоскути,
|
| А вже потім на цитатники
|
| І за столом побазаріть про те, як сумує
|
| Малі розплетуть бантики,
|
| А старий вас зобов'яже не чокаючись прощати за все
|
| Одного разу ви мені все вибачте
|
| Заплачуть ті, хто прощав за так
|
| Я постараюся не забути і
|
| Я ним віддам все, що нажито
|
| Одного разу ви мені все вибачте
|
| Мама мене таким не бачила,
|
| А я ніби би бачив
|
| Куди йдуть шляхи - там дивно
|
| Одного разу ви мені все вибачте
|
| Ті засумують, хто прощав завжди
|
| Дощами змиються графіті
|
| Мої зошити залишаться
|
| Одного разу ви мені все вибачте
|
| Мама мене таким не бачила,
|
| А я ніби би бачив
|
| Куди йдуть шляхи - там дивно
|
| Коли ядро відокремиться
|
| Я побачу все, що мені сниться
|
| Все, що мені сниться
|
| Побачу все, що мені сниться
|
| Коли ядро відокремиться
|
| Я побачу все, що мені сниться
|
| Все, що мені сниться
|
| Я побачу все, що мені сниться
|
| Не сумнівайся на якому фото красивіше вийшов
|
| Аву на камінь краще рідні підберуть
|
| І бачити це немає полювання, але
|
| Я ж бачу — буду потрібен, коли самому вже буде по херу
|
| Когось люблять за місце, люблять за башлі (так чи?)
|
| Когось люблять за тіло, люблять за шмотки (кинь ти)
|
| Якщо мене — то, мабуть, за душу на розорювання
|
| І всесвіт через антену в тем'я не заходить
|
| Ось вона, на дро намотана, злагоджена
|
| Підданим запропонує якось почиститися,
|
| А я коли висипаюся — то мені маленька страшно
|
| Адже не сказали, де потім можна виспатися
|
| І тільки стрім у тому, що міг би не встигнути
|
| Продовження дам там тому, що не встигну тут (гаразд)
|
| Честь маю, ти не йди зі мною
|
| Одного разу ви мені все вибачте
|
| Заплачуть ті, хто прощав за так
|
| Я постараюся не забути і
|
| Я ним віддам все, що нажито
|
| Одного разу ви мені все вибачте
|
| Мама мене таким не бачила,
|
| А я ніби би бачив
|
| Куди йдуть шляхи - там дивно
|
| Одного разу ви мені все вибачте
|
| Ті засумують, хто прощав завжди
|
| Дощами змиються графіті
|
| Мої зошити залишаться
|
| Одного разу ви мені все вибачте
|
| Мама мене таким не бачила,
|
| А я ніби би бачив
|
| Куди йдуть шляхи - там дивно |