| Там, де трави вмиваються росами.
|
| Де поля золотяться покосами,
|
| Де живе в моїм серці едина, —
|
| Там вона, там моя Україна!
|
| Я не хочу писати віршів сумних
|
| Про те, як живется в Ріднім Краю.
|
| Я не хочу тлумачити кожному з них,
|
| За що я люблю Країну Мою!
|
| І дивно чути від знайомих людей,
|
| Що з цієї країни потрібно тікати.
|
| Я не емігрант, я маю Батьківщину,
|
| І я не боюся в голос сказати:
|
| Приспів:
|
| Так! |
| Я люблю Україну! |
| Я тут народився і тут хочу жити!
|
| Так! |
| Я люблю Україну! |
| Сильно люблю і буду любити!
|
| Так! |
| Я люблю Україну! |
| Свою родину, свою сім'ю!
|
| Мені є, що втрачати, є кого любити.
|
| І я сильно ціную те, що люблю!
|
| Можно змиритись із втратою.
|
| Ми завжди цінуємо те, що втрачаємо.
|
| Живемо під вічною вартою.
|
| Маємо волю, а право не маєм!
|
| І хтось мені скаже: а ти що співаєш?
|
| Де твоя зброя? |
| Народ підіймай!
|
| Я просто перезаряджаю набої,
|
| А ти коли хочеш — зі мною співай.
|
| Приспів:
|
| Так! |
| Я люблю Україну! |
| Я тут народився і тут хочу жити!
|
| Так! |
| Я люблю Україну! |
| Сильно люблю і буду любити!
|
| Так! |
| Я люблю Україну! |
| Свою родину, свою сім'ю!
|
| Мені є, що втрачати, є кого любити.
|
| І я сильно ціную те, що люблю!
|
| Так! |
| Я люблю Україну! |
| Я тут народився і тут хочу жити!
|
| Так! |
| Я люблю Україну! |
| Сильно люблю і буду любити!
|
| Так! |
| Я люблю Україну! |
| Свою родину, свою сім'ю!
|
| Мені є, що втрачати, є кого любити.
|
| І я сильно ціную те, що люблю! |