| Мені вдалося подолати тисячу штормів у пошуках
|
| Земля, яку одного дня я залишив
|
| Завжди чекає на небі зірки, що
|
| Освітліть шлях, який змушує мене повернутися
|
| І з вітром перетнути це море, яке так дорого коштує подорожувати
|
| І знову вдихнути повітря місця, де я народився
|
| Я заблукав і в обмін на душу вкрав велич
|
| Що має це море
|
| Я був приречений на безцільне блукання, порожнє і блукання
|
| Без порту чи дому
|
| Це моя в'язниця, весь світ без землі може
|
| Колись знову ступити
|
| Бо тільки моя надія - смерть
|
| А моя кара – вічність
|
| Я буду доставляти до останнього подиху, що залишився
|
| Моє життя в можливості повернутися
|
| Хоч я вічно ходжу в темряві і мій єдиний
|
| Згасає світло в моїй самотності
|
| Я не залишу свою пам'ять долі, яка змушує мене забути
|
| Мій порт і мій дім
|
| Я не віддам ні свою хоробрість, ні свою кров, я буду битися...
|
| За порогом горизонту
|
| Там, де до мене не доходить буря
|
| Я буду шукати землю, яку ховає море
|
| Бо тільки моя надія - смерть
|
| А моя кара – вічність
|
| Якщо моє життя підійшло до кінця
|
| Я молю Бога про це перед смертю
|
| З останнім подувом вітру
|
| Море бере мене з тобою
|
| За порогом горизонту
|
| Там, де до мене не доходить буря
|
| Я буду шукати землю, яку ховає море
|
| Бо тільки моя надія - смерть
|
| А моя кара – вічність
|
| Я досягну своєї свободи, навіть якщо впаду, і буду боротися за неї
|
| Всю вічність… |