| Від щирого серця пишу вам пісні, буває складно до кінця бути чесним,
|
| Але все одно Сява не буде прісним, я буду в Репі поки буду цікавим.
|
| Я йду іноді, але повертаюся, коли на душі неспокійно і …
|
| Летять зіниці кругами, я прокидаюся, навіть коли в порожнечі я посміхаюся.
|
| З кожним циклом накриває більше, з кожним циклом складніше, а не простіше.
|
| Я стає легше, прозоріше, тонше, мене стає менше, вас стає
|
| більше.
|
| Приспів:
|
| Від душі без кипишу і не поспішаючи, розкривається в піснях моя душа.
|
| Висвітлює шлях сонце та місяць, вітер мені підкаже потрібні слова.
|
| без кипишу і не поспішаючи, розкривається в піснях моя душа.
|
| Висвітлює шлях сонце та місяць, вітер мені підкаже потрібні слова.
|
| Я часто дивлюся на прірву, боюся впасти прірви в прірву.
|
| Заражаюсь пусткою назавжди пропасти, але, дякувати Богу, мою душу не вкрасти.
|
| Я знаю, як це буває день у день, коли одне й теж, боги, дайте мені вогню.
|
| Нехай запалає все всередині мене, я знаю де небезпечно, знаю де не можна.
|
| Я знаю, сам плачу за всіма рахунками, моє життя — це судно, я в ньому капітан.
|
| І на вітрилі мого корита можна прокласти шлях до сонячної орбіти.
|
| Приспів:
|
| Від душі без кипишу і не поспішаючи, розкривається в піснях моя душа.
|
| Висвітлює шлях сонце та місяць, вітер мені підкаже потрібні слова.
|
| Від душі без кипишу і не поспішаючи, розкривається в піснях моя душа.
|
| Висвітлює шлях сонце та місяць, вітер мені підкаже потрібні слова.
|
| Вітер підкаже мені потрібні слова. |