Переклад тексту пісні День первый - Смоки Мо

День первый (оригінал)

Мама, я хотел бы вернуться в день первый.
Чистый вой, сладкий сон в объятие Вселенной.
Мама, я хотел бы вернуться в день первый.
Нет, меня не смогут удержать эти стены.
Долгий путь домой, ели слышны шаги,
Лёгкий хруст от снега.
Долгий путь домой, и вокруг ни души —
Только я и небо, я и небо, я и небо, я и небо.
Ну вот и всё, дверь на пол прилегла с петель.
Хмель скулит, что мы тут живи, и что у нас тут день.
Малой, прости, но не приедет на рассвете мать.
Я не боялся боли, как смерти — боялся взрослым стать.
Сможешь ли ты обнять врагов, и уничтожить их?
Но увы, к Седьмому небу не поднимет этот ветхий, социальный лифт.
Душеньки в колыбелях тянуться к нам, им не дотянуться.
Входим в дом через загон, действуем без особых инструкций.
Я зеркало и отражение Троицы.
Клянусь, руки того напротив
Будут запачканы кровью только если он вскроется.
Давай уедем, я придам колесам вращение, эй!
Обладаем всем, чем обладает яркое воображение.
Повсюду горькую память отдадим на сожжение
— «Я люблю тебя», и эта фраза чиста как ангельское пение.
Появляемся снова в День Первый, в день Создания;
И не бойся, я готов без колебании в полном сознании.
Знаешь, я почти разгадал, как устроен мир.
Прости пойми, здесь нет ничьей вины.
Мама, я хотел бы вернуться в день первый —
Чистый ум и сладкий сон в объятьях Вселенной.
Мама, я хотел бы вернуться в день первый.
Нет, меня не смогут удержать эти стены.
Мама, я хотел бы вернуться в день первый —
Чистый ум и сладкий сон в объятьях Вселенной.
Мама, я хотел бы вернуться в день первый.
Нет, меня не смогут удержать эти стены.
Нет, нет…
Долгий путь домой, ели слышны шаги.
Лёгкий хруст от снега.
Долгий путь домой, и вокруг не души —
Только я и небо, я и небо, я и небо, я и небо.
Смоки Мо — День первый

(переклад)

Мамо, я хотів би повернутися в день перший.
Чисте виття, солодкий сон в обійми Всесвіту.
Мамо, я хотів би повернутися в день перший.
Ні, мене не зможуть утримати ці стіни.
Довгий шлях додому, їли чути кроки,
Легкий хрускіт від снігу.
Довгий шлях додому, і навколо ні душі —
Тільки я і небо, я і небо, я і небо, я і небо.
Ну і ось, двері на підлогу прилягли з петель.
Хміль скиглить, що ми тут живи, і що у нас тут день.
Малій, вибач, але не приїде на світанку мати.
Я не боявся болю, як смерті боявся дорослим стати.
Чи зможеш ти обійняти ворогів, і знищити їх?
Але на жаль, до Сьомого неба не підніме цей старий, соціальний ліфт.
Душеньки в колисках тягнутися до нас, їм не дотягнутися.
Входимо в будинок через загін, діємо без особливих інструкцій.
Я дзеркало і відображення Трійці.
Клянусь, руки того навпроти
Будуть забруднені кров'ю тільки якщо він розкриється.
Давай поїдемо, я придам колесам обертання, гей!
Маємо все, що має яскрава уява.
Всюди гірку пам'ять віддамо на спалення
— «Я люблю тебе», і ця фраза чиста як ангельський спів.
З'являємося знову в День Перший, день Створення;
І не бійся, я готовий без вагання в повній свідомості.
Знаєш, я майже розгадав, як влаштований світ.
Пробач, зрозумій, тут немає нічиєї провини.
Мамо, я хотів би повернутися в день перший —
Чистий розум і солодкий сон в обіймах Всесвіту.
Мамо, я хотів би повернутися в день перший.
Ні, мене не зможуть утримати ці стіни.
Мамо, я хотів би повернутися в день перший —
Чистий розум і солодкий сон в обіймах Всесвіту.
Мамо, я хотів би повернутися в день перший.
Ні, мене не зможуть утримати ці стіни.
Ні ні…
Довгий шлях додому, їли чути кроки.
Легкий хрускіт від снігу.
Довгий шлях додому, і навколо не души —
Тільки я і небо, я і небо, я і небо, я і небо.
Смоки Мо — День перший