| Пронизливий вітер, потрапляють у обличчя дрібні краплі
|
| Життя знову підсовує в колоду краплену карту
|
| Ми тільки на лінії старту, будуємо плани, креслимо проекти
|
| За спиною тридцятка майже, на частині рвуть чорти
|
| Тут, щоб залишитися чесним, треба бути черствим
|
| Я довго слухав тебе, і знаєш, пахне тут чосом
|
| Гроза району, ти перший хлопець у себе в Путилково
|
| Болить душа за тебе ніби обрізав кутикулу,
|
| Але далі наші шляхи розійшлися, тут п'ють поки не починає нудити
|
| Про стіну горщики. |
| Братан, гальмуй, ти починаєш борщити
|
| Тут осінь зустрічає з хлібом і підсіллю
|
| Це наше мовлення, ви називаєте таке — підпільно
|
| Топчемся на одному місці, як увечері в п'ятницю МКАД
|
| Чогось не веселий, коли весь розклад на руках
|
| Горять береги (Міста Ка), так, що синім вогнем
|
| Я посміхаюся вам, але мій смуток нічого не вгамує
|
| Мій сум ніщо не вгамує, як прийшла, так і сидить
|
| Ти буйний, значить будеш сидірований
|
| Усі затиснуті як у банку сардини
|
| Ти всю службу відмотав по сортирах
|
| Ми за квартирами ховаємося
|
| Неплач, Тетяно, я дістану твій м'ячик
|
| Тут хтось постійно в підземці маячить
|
| Співаєш про насильство, ти маніяк, чи?
|
| Мій маяк не видно через закриту штору
|
| Немає сили волі, краще дайте їм солі
|
| Це русь матка, тут руки із дупи
|
| Усі крутяться як можуть, аби на руках не замкнулися скови
|
| Міняю Ipad на штопор, відкривати консерви
|
| Хто тут найкращий у підземці?
|
| Мені все одно, відповіді в кривому дзеркалі
|
| Все напружено до межі (А) до точки кипіння
|
| На моніторах виставки звук для скаженої псини
|
| Зайва сотка не крюк, реп російською це абсурд
|
| Душа ближче до неба, але, а в життя хуярю як негр
|
| Соромлення заважає гніву, кому на Русі жити добре (Так і мені б)
|
| Услід за курткою пропалив вихідні та будні
|
| Під патріотичний речитатив мотор стукає
|
| Під звичний мотив мимоволі качнеться в такт голова
|
| У пам'яті знову провал
|
| Пишу в замітки, всі навколо мають рацію, а я болван
|
| Раз за вашими правилами живу, під вашу дудку танцювати блясти
|
| А, всі навколо мають рацію, а я болван
|
| Раз за вашими правилами живу, під вашу дудку танцювати блясти
|
| Погода ніби над нами знущається, холодний вітер-вбивця
|
| Продув усі мізки, тепер ти тупиця,
|
| А бо які були амбіції,
|
| А ти дивуєшся, як вони могли в тибі зародитися
|
| Кохання, хвороби
|
| Дай боже, такий заразитися
|
| Лікуючи яку, можна просто спитися
|
| Я бачив обличчя в очах яких порожнеча,
|
| Але життя на те й коротке, щоб зрозуміти
|
| Куди йти, куди звернути, коли розходиться дорога на шляху
|
| Не помилитися, і вирішити для себе, що завжди буду один
|
| Адже немає таких, на кого на всі сто можна покластися
|
| Вже не знаю, скільки мені знадобиться часу
|
| Щоб за підсумком не шкодувати про втрачене
|
| Я коріння пустив тут як дерево
|
| Бачив, тигр без пазурів і клацань з милою мордочкою
|
| Бачив діловитих у сорочках,
|
| Але з ділового в них були тільки сорочки
|
| Мені щастя там вдали рукою махає
|
| Я залип дивлячись за горизонт, ніби воно наше
|
| Наче воно наше
|
| Все добре |