| Коли світ, яким я був
|
| Життя в колапсах біля моїх ніг
|
| І коли моє життя все пошарпане й розірване
|
| Хоча мене вітер вітер, мене побили
|
| Я буду чіплятися за Його хрест
|
| Я знайду спокій серед бурі
|
| (Це добре?)
|
| Посеред життя, яке кидає шторм, панує спокій
|
| Є Якір, є скеля, на якій побудувати мою віру
|
| Ісус Христос — моя посудина, тому я не боюся сигналізації
|
| Він дає мені спокій у розпал шторму
|
| За мої двадцять чотири короткі години
|
| Роки прожитого переносять моменти
|
| Коли остаточна картина життя набуває форми
|
| У темній кімнаті моїх страждань
|
| Я бачу світло, яке наближається, і воно просвічує
|
| (Знаєш, що)
|
| Він дає мені спокій у розпал шторму
|
| Тепер, коли мій дух зламаний
|
| Поки це не замаскується нещастям
|
| Коли лікар похитає головою і виглядає розгубленим
|
| (Знаєш, що?)
|
| Ісус приходить застелити моє ліжко
|
| Собор віри й любові
|
| Він дасть вам спокій у розпал шторму
|
| Посеред життя, яке кидає шторм, панує спокій
|
| Є Якір, є скеля, на якій побудувати мою віру
|
| (Алілуйя, Алілуя)
|
| Ісус Христос — моя посудина, тому я не боюся сигналізації
|
| Хіба Бог не дасть вам миру серед бурі?
|
| Він дасть вам спокій у розпал шторму |