| Там нет меня, | Там мене нема, |
| Где на песке не пролегли твои следы, | Де на піску не лягли твої тендітні сліди, |
| Где птица белая в тоске, | Де білий птах у млості самоти, |
| Где птица белая в тоске кружит у пенистой воды. | Де білий птах у млості самоти кружляє над мерехтливим плесом води. |
| |
| Я только там, | Я тільки там, |
| Где звук дрожит у губ желанной пристани. | Де звук тремтить на вустах пристані жаданої, |
| И где глаза твои - стрижи, | І де очі твої — стрижі, |
| И где глаза твои - стрижи, скользят по небу пристально. | І де очі твої — стрижі, що цілять небо поглядом пильним. |
| |
| Там нет меня, | Там мене нема, |
| Где дым волос не затуманит белый день, | Де дим твоїх кіс не затуманить білий день, |
| Где сосны от янтарных слез, | Де сосни від плачу бурштинного, |
| Где сосны от янтарных слез утрет заботливый олень. | Де сльози бурштинові сосен стирає пильне оленяче чоло. |
| |
| Я только там, | Я тільки там, |
| Где ты порой на дверь глядишь с надеждою, | Де ти часом поглядом шукаєш надію у дверях, |
| И как ребенок с детворой, | І, як дитя у забаві зі снігом, |
| И как ребенок с детворой ты лепишь бабу снежную. | І, як дитя у забаві зі снігом, ліпиш ти білу бабу під вітром. |
| |
| Там нет меня, | Там мене нема, |
| Где пароход в ночи надрывно прогудел, | Де пароплав крізь ніч зойком рве тишу, |
| Где понимает небосвод, | Де обрій самотній розуміє, |
| Где понимает небосвод, что без тебя осиротел. | Де небозвід розуміє без тебе свою сирітську пустку. |
| |
| Я только там, | Я тільки там, |
| Где нет меня – вокруг тебя невидимый. | Де мене нема — навколо тебе, невидимий, мов тінь. |
| Ты знаешь, без тебя и дня, | Ти знаєш, без тебе й дня, |
| Ты знаешь, без тебя и дня прожить нельзя мне видимо. | Ти знаєш, без тебе й дня мені не судилося, мабуть, прожити. |