| Ти пам'ятаєш, скільки колій стільки та подорожніх
|
| Хтось звалив із Росії від розбудови Путіна.
|
| І щось каламутить там, Франція, Іспанія, Італія,
|
| А у когось нерви як сплав із сталі.
|
| І він готовий дивитися в одне й те саме вікно,
|
| Бачити той самий краєвид, бережи, Боже мій дім.
|
| І якщо щось трапиться, бережи, Боже мій дім
|
| Якщо якась хуйня в руках: ніж чи лом.
|
| Тільки досвід допоможе зрозуміти, де брехня, а де правда
|
| І якщо робити з розумом, ти обійдеш усі перепони.
|
| Не потрібен компос, щоб дізнатися, де мороз, а де спекотно
|
| Я вирушаю додому, залишивши проблеми на завтра.
|
| Мій внутрішній голос – це мій автопілот,
|
| Авторучка та автопортрети зі старту вперед.
|
| І якщо щось не так, виправить помарок гример,
|
| Але пам'ятай, життя – не кіно. |
| Гавно по березні спливе.
|
| Багато душ рвуться знову на волю,
|
| Їхня воля вовком виє, як під конвоєм.
|
| Пацани втрачають сенс і нас лише троє,
|
| І котедж своєї долі ми в Салтиківці будуємо.
|
| Минають роки, а я за морями все з бразей
|
| Ні, так полювання до мами.
|
| Мені набридла ця Сахара і вся байда,
|
| Хочу до Москви, Калуги, та пустеля тут одна.
|
| І так по всій планеті кручу, верчу свій зад
|
| Мене, млинець, тягне туди, де божевільне пекло.
|
| Вибач мені мою рідню, вибач вдруге
|
| Я вільний король тих земель, де не чути не видно.
|
| Мені прикро, що я не можу вас обійняти
|
| Хочу я натиснути пальцем, щоб бах - і я там.
|
| Ну тут зима та піску скрізь навалом,
|
| Кручуся перекотиполем по земній кулі.
|
| І це мій обов'язок, і це те, що всередині
|
| Я розпалюю вогонь, хоча я десь один у дали
|
| Багато душ рвуться знову на волю,
|
| Їхня воля вовком виє, як під конвоєм.
|
| Пацани втрачають сенс і нас лише троє,
|
| І котедж своєї долі ми в Салтиківці будуємо. |