Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Волчье сердце, виконавця - Ордалион. Пісня з альбому Чёрный мессия, у жанрі
Дата випуску: 06.02.2006
Лейбл звукозапису: Soundage
Мова пісні: Російська мова
Волчье сердце(оригінал) |
Повсюду пустырь — оскудела земля, |
От голода некуда деться. |
И стаю в другие уводит края, |
Ведёт вожака волчье сердце… |
Кругом только смерть, о жизни былой |
Лишь белая кость мысль наводит. |
Но страх изжило волчье сердце долой, |
От гибели стая уходит… |
Но голод своё дело делает зло, |
И падает волк измождённый. |
Вмиг тощее тело пургой занесло, |
И сердце стучит обречённо. |
Минул край родной, и пред стаей легла |
Земля, где нога не ступала… |
И кровью вздохнула морозная мгла, |
Утробу от голода сжало… |
На запах идя, обогнув холм седой, |
Увидели странные чуры. |
Молились, прося одарить их едой, |
Созданья, одетые в шкуры… |
Вдаль Пращур Всевышний перстом указал, |
Узрел человек стаю волчью. |
Зверь взвыл, обнажив первобытный оскал, |
Воинственный крик тишь рвал в клочья… |
И алчущих крови людей и волков |
Тела по земле покатились. |
Под взглядами идолов древних богов |
Сердца волчьи остановились… |
И с этой поры в наших венах бурлит, |
Течёт кровь свободного зверя. |
И в то, что в груди его сердце стучит, |
Я непререкаемо верю!!! |
(переклад) |
Повсюди пустир — збідніла земля, |
Від голоду нікуди подітися. |
І стаю в інші веде краї, |
Веде ватажка вовче серце. |
Навколо тільки смерть, про життя минуле |
Лише біла кістка наводить думку. |
Але страх зжило вовче серце геть, |
Від загибелі зграя йде… |
Але голод свою справу робить зло, |
І падає вовк виснажений. |
Вмить худе тіло пургою занесло, |
І серце стукає приречено. |
Минув край рідний, і перед зграєю лягла |
Земля, де нога не ступала… |
І кров'ю зітхнула морозна імла, |
Утробу від голоду стисло… |
На запахах йдучи, обігнувши пагорб сивий, |
Побачили дивні чури. |
Молилися, просячи обдарувати їх їжею, |
Створення, одягнені в шкури… |
Вдалину Пращур Всевишній пальцем вказав, |
Побачив чоловік зграю вовчю. |
Звір заволав, оголивши первісний оскал, |
Войовничий крик тиша рвав у клапті… |
І жадібних крові людей і вовків |
Тіла по землі покотилися. |
Під поглядами ідолів стародавніх богів |
Серця вовчі зупинилися. |
І з цієї пори в наших венах вирує, |
Тече кров вільного звіра. |
І в то, що в груди його серце стукає, |
Я незаперечно вірю!!! |