| Маніакальне прагнення — подивитися на чорні квіти…
|
| Помпезно-похмуре цвітіння - у сні все частіше бачиш ти ...
|
| У годину, коли ти померла,
|
| Чорною вуаллю смерть тіло накрила.
|
| Душа стрепенулась, розправивши крила,
|
| І птицею вільною в світ Вічності злетіла.
|
| Я бачу яву — безсилою птицею
|
| На краю сумному впадеш.
|
| Але життя і в землі не сховатися—
|
| Квіткою ти чорною розквітнеш...
|
| Чорний едельвейс.
|
| Таємне бажання…
|
| Чорний едельвейс
|
| Смерті благовіст…
|
| Чорний едельвейс
|
| Дарує лише страждання.
|
| Чорний едельвейс
|
| Твій прикрасить хрест!
|
| Під сірим небом — чорні поля…
|
| Над чорним полем — мертвий вітер — здіймайся!!!
|
| Стінай же! |
| Траурною піснею хуля
|
| Краї могил, що поросли чорним едельвейсом.
|
| Дощі водою Небес той край не оросять…
|
| Поля ті чорні кров приреченістю живить...
|
| Але едельвейси душі занепалих воскреснуть,
|
| Де жах і розкаяння витають…
|
| Заради кохання був готовий
|
| Дияволу кинутись в пасти я!!!
|
| У пошуках чорних кольорів,
|
| У примарних пошуках щастя…
|
| І ось тепер я — той ж, що і в минулому,
|
| На край планети бурями гнаний…
|
| Тобою лише на землі коханий...
|
| Такою ніжною, як і вічність раніше…
|
| Раптом згадав серця радісну пісню,
|
| Зухвалий погляд і губ дотик…
|
| Я— життя віддам, щоб тільки знову бути разом
|
| З Тобою — грішною, як і Вічність насамперед...
|
| О, як хотів би я, ставши птахом,
|
| Впасти на ті поля з Небес…
|
| Щоб з тобою поруч злетів
|
| В вись — до Сонця чорний едельвейс…
|
| Чорний едельвейс.
|
| Таємне бажання…
|
| Чорний едельвейс
|
| Смерті благовіст…
|
| Чорний едельвейс
|
| Дарує лише страждання.
|
| Чорний едельвейс
|
| Твій прикрасить хрест!
|
| Заради кохання був готовий
|
| Дияволу кинутись в пасти я!!!
|
| У пошуках чорних кольорів,
|
| У примарних пошуках щастя… |