| Телефонний дзвінок, неділя вдень
|
| Весна, ця квітка втратила свій цвіт
|
| Мене там не було, і це несправедливо
|
| Твоя невинність і молодість
|
| Занесли вас так далеко
|
| Просто щоб видалити
|
| І сьогодні ввечері сяють зірки
|
| І наповни моє життя, ти залишив мене позаду
|
| Вона йде крізь синє й золото, нове й старе
|
| З прадавнім Батьком, кожної дочки
|
| Я знаю, що ми переживемо цю ніч
|
| Мрія, панорамний вид
|
| Холст спогади, повернути мене до себе
|
| Ми жили і сміялися, ми жили так швидко
|
| Я терпіти не можу бачити правду
|
| Тепер твій шедевр
|
| Він малює новини
|
| І сьогодні ввечері сяють зірки
|
| І наповни моє життя, ти залишив мене позаду
|
| Вона йде крізь синє й золото, нове й старе
|
| З прадавнім Батьком, кожної дочки
|
| Я знаю, що ми переживемо цю ніч
|
| Вона йде крізь синє й золото, нове й старе
|
| З прадавнім Батьком, кожної дочки
|
| Я знаю, що ми переживемо цю ніч
|
| Я знаю, що ми переживемо цю ніч
|
| Я знаю, що ми переживемо цю ніч
|
| Вона йде крізь синє й золото, нове й старе
|
| З прадавнім Батьком, кожної дочки
|
| Я знаю, що ми переживемо цю ніч
|
| Вона йде крізь синє й золото, нове й старе
|
| З прадавнім Батьком, кожної дочки
|
| Я знаю, що ми переживемо цю ніч
|
| Я знаю, що ми переживемо цю ніч
|
| Я знаю, що ми переживемо цю ніч |