| Телефонний дзвінок, неділя вдень | 
| Весна, ця квітка втратила свій цвіт | 
| Мене там не було, і це несправедливо | 
| Твоя невинність і молодість | 
| Занесли вас так далеко | 
| Просто щоб видалити | 
| І сьогодні ввечері сяють зірки | 
| І наповни моє життя, ти залишив мене позаду | 
| Вона йде крізь синє й золото, нове й старе | 
| З прадавнім Батьком, кожної дочки | 
| Я знаю, що ми переживемо цю ніч | 
| Мрія, панорамний вид | 
| Холст спогади, повернути мене до себе | 
| Ми жили і сміялися, ми жили так швидко | 
| Я терпіти не можу бачити правду | 
| Тепер твій шедевр | 
| Він малює новини | 
| І сьогодні ввечері сяють зірки | 
| І наповни моє життя, ти залишив мене позаду | 
| Вона йде крізь синє й золото, нове й старе | 
| З прадавнім Батьком, кожної дочки | 
| Я знаю, що ми переживемо цю ніч | 
| Вона йде крізь синє й золото, нове й старе | 
| З прадавнім Батьком, кожної дочки | 
| Я знаю, що ми переживемо цю ніч | 
| Я знаю, що ми переживемо цю ніч | 
| Я знаю, що ми переживемо цю ніч | 
| Вона йде крізь синє й золото, нове й старе | 
| З прадавнім Батьком, кожної дочки | 
| Я знаю, що ми переживемо цю ніч | 
| Вона йде крізь синє й золото, нове й старе | 
| З прадавнім Батьком, кожної дочки | 
| Я знаю, що ми переживемо цю ніч | 
| Я знаю, що ми переживемо цю ніч | 
| Я знаю, що ми переживемо цю ніч |