| «Це змучило і виснажило мою душу
|
| У тінь, яка викралася духом
|
| Диявол завжди на моєму плечі
|
| Як я проклятий за межами — Впізнання…»
|
| Минулої ночі диявол був у моїх кістках
|
| Одна п’ята на лопаті
|
| Блідий кінь біля мене
|
| Тепер я стікаю чорним — напалмом
|
| Коли я гнию в цій клітці своєї душі
|
| Виповзаючи з дерев’яної конструкції, вона виходить
|
| Як хробаки, що вириваються з мертвого м’яса та зношених кісток
|
| Тисячу разів — Тисячу ночей
|
| У нескінченному повторенні
|
| Проклятий до невпізнання
|
| Цей величезний залізний хрест — тягнути
|
| Ведення угоди з дияволом
|
| Минулої ночі диявол був у моїй плоті
|
| Прокляття кістка за кісткою
|
| Оскільки я народився для чорних
|
| У кожному страху — У кожному разі
|
| Як прибита до душі жила
|
| Тепер вся їжа перетворюється на попіл у мене в роті
|
| Як щур у лабіринті
|
| У пастці психічного блокування
|
| Але мій фунт м’яса — я завжди отримаю
|
| Залиште мою душу для женців у заліку
|
| Це серце б’ється в гнилих грудях
|
| Душа й дух вирвалися з його плоті
|
| Прийдіть, чорні хробаки — І ведіть шлях
|
| У мій куточок цієї прірви
|
| Сни про дияволи, які народжують каліку
|
| Як дмуть холодні вітри — Так холодно в моїй душі
|
| Ніби вела, вона горить у моїх гниючих жилах
|
| Кожної ночі мені сниться Пекло
|
| Ні, ні, я не піду
|
| Я краще помру, плюючи вогнем знизу
|
| Жодна ознака не достатньо чорна
|
| Щоб затьмарити цю гнилу душу
|
| Бо Nocturnal — це звір цього коду
|
| Душа осквернена — Стоячи на краю Пекла
|
| Оскільки всі мої кістки повільно перемелюються
|
| Нерви і плоть тепер моя клітина
|
| Диявол кличе через дні сварки
|
| Виє мені назад у темряву
|
| У кричущі порожнечі
|
| У прокляту посягаючу ніч |