| Так тихо, лохи більше не бомблять
|
| Покритий попелом і кров’ю, я встаю, щоб побачити кінець
|
| Майбутнє зараз, минуле і присутність — все горить
|
| Я останній живий? |
| Що станеться зі мною?
|
| Останній слід, що веде через смерть і руйнування
|
| Керований плоттю у вогні — чи це справді шлях?
|
| Жах вимовляє моє ім’я — приєднуйся до кошмару, друже!
|
| Але рішучий, що я йду шляхом не життя…
|
| Шукаю бажання до життя, але не можу знайти!
|
| Це жах!
|
| Це терор!
|
| Чому не все зникає?
|
| Це безумство!
|
| Шлях болю
|
| Один чоловік, щоб почати знову
|
| Це жах
|
| Це терор
|
| Вони грають зі мною — чому я досі дихаю?
|
| І цей голос знову каже, що я просто привид іншого життя
|
| Я відмовляюся вірити, оскільки дорога стає все тоншою й тоншою
|
| Вони вдарили так сильно, знищили нас, усіх, крім мене
|
| О, будь ласка, допоможи мені!
|
| Це жах!
|
| Це терор!
|
| Чому не все зникає?
|
| Це безумство!
|
| Шлях болю
|
| Один чоловік, щоб почати знову
|
| Це жах
|
| Це терор
|
| Я впускаюся на коліна, готовий вкусити кулю
|
| І ось вона, найкрасивіша річ у світі
|
| Приходь до мене, коханий, каже вона, коли я йду в обійми відьом
|
| Вона моя улюблена безодні, створіння, яке поцілує мене до смерті
|
| Кошмар!
|
| Кошмар у попелі й крові
|
| Це жах!
|
| Це терор!
|
| Чому не все зникає?
|
| Це безумство!
|
| Шлях болю
|
| Один чоловік, щоб почати знову
|
| Це жах
|
| Це терор |