| În gol mă vîntur nimicniciei
| Даремно я виливаюся в ніщо
|
| Fără însemnare se sorb prăvale…
| Магазини сьорбають без заміток...
|
| Vînturat ce-n zări se stinge
| Вітер гасне вдалині
|
| Fără cruțare
| Без пощади
|
| Tot ce-i dor și încleștare
| Все, що йому не вистачає, це затискання
|
| Un șir foit se răsfoiește
| Нитка листя гортає
|
| Un ghem de vise încolțește
| Купа мрій проростає
|
| Tărîm străvechi răscolit de miraje
| Стародавня земля, спустошена міражами
|
| Unde clipele-mi pier
| Де гинуть мої хвилини
|
| Cînd mijlocu-mi se cască-n zare
| Коли мій півзахисник позіхає вдалині
|
| …și înăuntru-mi se golește
| … А всередині пустує
|
| Despletit de sfori de fel
| Неткані струнами всіх видів
|
| Ce viscolesc nemărginirea
| Яке розмиття нескінченності
|
| Golitoarea ce senină mușcă
| Спокійний порожній кусає
|
| Soarbe seva ce-a scăzut în vine
| Він сьорбає сік, що потрапив у вени
|
| Uscat vînt crapă cerul… gurii
| Сухий вітер тріщить небо… рот
|
| Ce scuipă văpăi de viu foc în beznă
| Що в темряві випльовує полум’я вогню
|
| Despletește… mărunțit…
| Розгорнути… подрібнити…
|
| Grăbit, către nimic răsfirat…
| Поспішайте, ні до чого не розкидані…
|
| Încetinit se mistuie, dogorind de jale
| Поволі горить, горячи від горя
|
| În nimicnicia ne-nsuflețitoare
| У неживому небуття
|
| Vărsătoarea ce-n formă toarnă stele-ncinse
| Водолій у формі ллє гарячі зірки
|
| Ce-ntoarce necuprinsul și-i reda suflarea
| Що незрозуміле обертає і повертає йому подих
|
| Înmulțit și preamărit
| Примножений і прославлений
|
| Înălțat în pîntec scapără scîntei…
| Піднятий у череві уникає іскри…
|
| Mănunchi măiestrit și dibăcit de-nroșire
| Майстерний і вправний пучок почервоніння
|
| Glorie, ce-n om își găsește firea | Слава, що людина знаходить свою натуру |