Переклад тексту пісні Пока мы живы - Mirs

Пока мы живы (оригінал)

Не любима давеча
Как река только вечером,
Но сердце с осколом так глубоко…
Мне не выяснить что тебя било
И днем, и ночью будило
Моменты и радости и злости, все мило
Ведь был ваш союз не рушимый.
Но знают все явно, здесь шитом не крыто,
закутан в проблемах твой мир откровенный
Доколе пиит все поет свой лирой
Жива наша жизнь, в ней процесс идет быро
И крутит чреда всех от берега к берегу, что не скажи, нам не стать вторым
Берингом
Мысли в кулак, но от слабости млею я
Что за дела, позабудь еще стрельну я
Цель наша слиться, как мелан с холериком, да, тяжело, но стремление к берегу
верю я!
(ПРИПЕВ)
И пускай притесняют все наши мечты, вызволяя остаток — всю нашу любовь
Мы бежим под прицелами, в нас не попасть — мы с тобою вода и огонь
И пускай ворошат каждый миг, не восстать им пред нами ломящей горой
Прорываемся, как нивеляторы.
Держишься за меня, я с твоим пламенем
И пускай притесняют все наши мечты, вызволяя остаток — всю нашу любовь
Мы бежим под прицелами, в нас не попасть — мы с тобою вода и огонь
И пускай ворошат каждый миг, не восстать им пред нами ломящей горой
Не пускай только порознь наши опоры, ведь будем в раздельности просто закованы
(Куплет 2)
Отстранима от млечного, с устремлением к вечному
Сколько в крови не пылает укора, увечия мчишься к победе, влечась к безупречию
Сорвана ткань, брызжут краски на трещины, будто мы есть, но совсем не замечены
Ведаем свет под покровом беспечия.
Мир ведь там манет… Но лож в моей речи!
Я выход нашел в обладании огнём, и спасибо сказать не забуду.
Я часть от тебя,
и я был отделён.
И кажись навсегда той приблудою буду.
Мой верх ожиданий
подставил меня
И сожег навсегда мою старую шкуру.
Но вера в любовь, просто вера в себя
побуждает бежать моему самодуру.
Я навек аннулировал лица, что бродят повсюду,
но кроме тебя мне добрее уже ничего не приснится, ведь ты небылица в реалиях
дня
Ты подобие солнца, к чему я тянусь, но палю свои губы о кромку огня.
Подожди еще час и мы будем свободны, мы станем стихией одной навсегда!
(ПРИПЕВ)
И пускай притесняют все наши мечты, вызволяя остаток — всю нашу любовь
Мы бежим под прицелами, в нас не попасть — мы с тобою вода и огонь
И пускай ворошат каждый миг, не восстать им пред нами ломящей горой
Прорываемся, как нивеляторы.
Держишься за меня, я с твоим пламенем
И пускай притесняют все наши мечты, вызволяя остаток — всю нашу любовь
Мы бежим под прицелами, в нас не попасть — мы с тобою вода и огонь
И пускай ворошат каждый миг, не восстать им пред нами ломящей горой
Не пускай только порознь наши опоры, ведь будем в раздельности просто закованы
(Куплет 3)
А помнишь сияли с тобою, как звезды?
Ведь каждый из нас одиссею прошел
Мы сучились, как пряжа, в отдельные косы
Которых теперь как тебя не нашел
И мы сами сподвижники дела, в котором борьба за сердечный окол
Мы роняем себя в это смежное тело
Где чувствами правил сплошной произвол
Но стало быть тесно влачиться в раздоре, оттёсанны миром по разные стороны.
Шаг за другим и мы сразу же пойманы, сразу на минах подорваны
Полный ударов, как в всплеск аритмии.
Мы будем с тобой на рассвете стоять,
и узнаешь тогда, как мы счастливы были.
Но время пришло, нам пора угасать

Пока мы живы (переклад)

Неулюблена недавно
Як річка лише ввечері,
Але серце з осколом так глибоко…
Мені не з'ясувати, що тебе било
І днем, і вночі будило
Моменти і радості та злості, все мило
Адже був ваш союз непорушний.
Але знають все явно, тут шитом не крито,
закутаний у проблемах твій світ відвертий
Поки поет все співає свій лірою
Жива наше життя, у ній процес йде швидко
І крутить черга всіх від берегу до берегу, що не скажи, нам не стати другим
Берінгом
Думки в кулак, але від слабкості млію я
Що за справи, забудь ще стрільну я
Мета наша злитися, як мелан з холериком, так, важко, але прагнення до берега
вірю я!
(ПРИСПІВ)
І нехай утискають усі наші мрії, визволяючи залишок — все наше кохання
Ми біжимо під прицілами, в нас не потрапити — ми з тобою вода і вогонь
І нехай ворушать кожну мить, не повстати їм перед нами горою, що ламає.
Прориваємося, як нівелятори.
Тримаєшся за мене, я з твоїм полум'ям
І нехай утискають усі наші мрії, визволяючи залишок — все наше кохання
Ми біжимо під прицілами, в нас не потрапити — ми з тобою вода і вогонь
І нехай ворушать кожну мить, не повстати їм перед нами горою, що ламає.
Нехай не тільки порізно наші опори, адже будемо в роздільності просто закуті
(Куплет 2)
Відсторонимо від млечного, з стремленням до вічного
Скільки в крові не палає докору, каліцтва мчиш до перемоги, притягуючи до бездоганності.
Зірвана тканина, бризкають фарби на тріщини, ніби ми є, але зовсім не помічені
Знаємо світло під покровом безтурботності.
Адже світ там манет… Але лож у моїй промові!
Я виходу знайшов у володінні вогнем, і дякую сказати не забуду.
Я частина від тебе,
і я був відокремлений.
І здається назавжди тою приблудою буду.
Мій гора очікувань
підставив мене
І спалив назавжди мою стару шкуру.
Але віра в любов, просто віра в себе
спонукає тікати моєму самодуру.
Я навіки анулював обличчя, що блукають всюди,
але крім тебе мені добріше вже нічого не присниться, адже ти небилиця в реаліях
дня
Ти подібність сонця, до чого я тягнуся, але палю свої губи про кромку вогню.
Почекай ще годину, і ми будемо вільні, ми станемо стихією однієї назавжди!
(ПРИСПІВ)
І нехай утискають усі наші мрії, визволяючи залишок — все наше кохання
Ми біжимо під прицілами, в нас не потрапити — ми з тобою вода і вогонь
І нехай ворушать кожну мить, не повстати їм перед нами горою, що ламає.
Прориваємося, як нівелятори.
Тримаєшся за мене, я з твоїм полум'ям
І нехай утискають усі наші мрії, визволяючи залишок — все наше кохання
Ми біжимо під прицілами, в нас не потрапити — ми з тобою вода і вогонь
І нехай ворушать кожну мить, не повстати їм перед нами горою, що ламає.
Нехай не тільки порізно наші опори, адже будемо в роздільності просто закуті
(Куплет 3)
А пам'ятаєш сяяли з тобою, як зірки?
Адже кожен із нас одіссею пройшов
Ми, як пряжа, сучилися в окремі коси
Яких тепер як тебе не знайшов
І ми самі сподвижники справи, в кому боротьба за серцевий окол
Ми роняємо себе в це суміжне тіло
Де почуттями правил суцільне свавілля
Але отже тісно тягнутися в роздорі, відтесані світом по різні сторони.
Крок за іншим і ми відразу впіймані, відразу на мінах підірвані
Повний ударів, як у сплеск аритмії.
Ми будемо з тобою на світанку стояти,
і дізнаєшся тоді, як ми щасливі були.
Але час прийшов, нам час згасати