| Треба було залишити вас стояти там, де ви стояли
|
| Треба було вас відпустити, мало розуму знати
|
| Як потяг, ти приїдеш, а я втратив би місце
|
| Зараз я в цій подорожі, я впав з благодаті
|
| Нікуди бігти, ніде сховатися
|
| З погляду кохання, від очей гордості
|
| Нікуди діти, не куди бігти
|
| З вигляду кохання тепер я розгубився
|
| У мене була розкладена карта з дня мого народження
|
| Але дороги перекриті, а папір зношений
|
| І всі книги, які я читав, і те, що я знаю
|
| Ніколи не вчив мене сміятися, ніколи не вчив відпускати
|
| Нікуди бігти, ніде сховатися
|
| З погляду кохання, від очей гордості
|
| Нікуди діти, не куди бігти
|
| З вигляду кохання тепер я розгубився
|
| Моя совість чиста, я розрізняю добре від поганого
|
| Це брехня, я нічого не знаю, крім того, що тебе немає
|
| Але є чому навчитись із погляду ваших очей
|
| Ця подорож навколо світу, зірки на небі
|
| Тепер усі книги, які я читав, і те, що я знаю
|
| Ніколи не вчив мене жити, ніколи не вчив відпускати
|
| Нікуди бігти, ніде сховатися
|
| Судячи з вигляду кохання, Господь знає, що я намагався
|
| Нікуди діти, не куди бігти
|
| З вигляду кохання тепер я розгубився
|
| (Ніде сховатися)
|
| (Немає куди бігти)
|
| (Ніде сховатися)
|
| (Немає куди бігти) |