| Треба було залишити вас стояти там, де ви стояли | 
| Треба було вас відпустити, мало розуму знати | 
| Як потяг, ти приїдеш, а я втратив би місце | 
| Зараз я в цій подорожі, я впав з благодаті | 
| Нікуди бігти, ніде сховатися | 
| З погляду кохання, від очей гордості | 
| Нікуди діти, не куди бігти | 
| З вигляду кохання тепер я розгубився | 
| У мене була розкладена карта з дня мого народження | 
| Але дороги перекриті, а папір зношений | 
| І всі книги, які я читав, і те, що я знаю | 
| Ніколи не вчив мене сміятися, ніколи не вчив відпускати | 
| Нікуди бігти, ніде сховатися | 
| З погляду кохання, від очей гордості | 
| Нікуди діти, не куди бігти | 
| З вигляду кохання тепер я розгубився | 
| Моя совість чиста, я розрізняю добре від поганого | 
| Це брехня, я нічого не знаю, крім того, що тебе немає | 
| Але є чому навчитись із погляду ваших очей | 
| Ця подорож навколо світу, зірки на небі | 
| Тепер усі книги, які я читав, і те, що я знаю | 
| Ніколи не вчив мене жити, ніколи не вчив відпускати | 
| Нікуди бігти, ніде сховатися | 
| Судячи з вигляду кохання, Господь знає, що я намагався | 
| Нікуди діти, не куди бігти | 
| З вигляду кохання тепер я розгубився | 
| (Ніде сховатися) | 
| (Немає куди бігти) | 
| (Ніде сховатися) | 
| (Немає куди бігти) |