Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Мама не грусти, виконавця - ЛИТВИНЕНКО.
Дата випуску: 23.05.2018
Вікові обмеження: 18+
Мова пісні: Російська мова
Мама не грусти(оригінал) |
Мама, мне не набирай, мама не грусти |
Я на замутах грязных |
Старший брат присмотрит, не грусти |
Я сам бы бросил |
Сколько времени в пустую мерили |
Я сам бы убежал от этого без сомнения |
Ай, по мне отцовский ремень в шкафу плачет |
Так же чаще мысли посещают, что я неудачник |
Правда все нормально |
Мама, мамочка ты не волнуйся, |
Я ни в чем тут не нуждаюсь |
Только мой ангел страдает. |
Разберусь с этой системой |
Разберусь с этими стенами |
Еще монами, еще монами |
Года идут и мы взрослеем и чуть чуть умнеем |
И я бы все сейчас отдал, что бы к тебе приехать |
Ты просто меня обними у порога скажи |
Твой сын вернулся не на долго, мама, все впереди, |
А я все чаще по путям, все чаще северо запад |
Нашел еще одну работу, но чуть стало легче. |
Припев. |
Какая жизнь такие мы, нас никто не залечит |
Время не лечит, а только калечит печень |
Я просыпаюсь после муторного утра вечер |
Время не лечит, а только калечит печень |
Куплет 2. ЛИТВИНЕНКО. |
Готов убить себя за каждое слово |
Которое тебе делало больно |
Это не просто слово, это не просто слово |
Каким бы не был, я все так же для тебя поддержка |
Быть может я сейчас взрослею и чуть станет легче |
Твои подруги сыновьями хвалятся конечно, |
А ты сквозь слезы улыбнешься, из другого теста он |
Их другого теста я, мамочка моя. |
Припев. |
Какая жизнь такие мы, нас никто не залечит |
Время не лечит, а только калечит печень |
Я просыпаюсь после муторного утра вечер |
Время не лечит, а только калечит печень. |
Какая жизнь такие мы, нас никто не залечит |
Время не лечит, а только калечит печень |
Я просыпаюсь после муторного утра вечер |
Время не лечит, а только калечит печень. |
Какая жизнь такие мы, нас никто не залечит |
Время не лечит, а только калечит печень |
Я просыпаюсь после муторного утра вечер |
Время не лечит, а только калечит печень. |
(переклад) |
Мамо, мені не набирай, мама не суму |
Я на замутах брудних |
Старший брат наглядить, не нудьгувати |
Я сам би покинув |
Скільки часу в порожню міряли |
Я сам би втік від цього без сумніву |
Ай, по мені батьковий ремінь у шафі плаче |
Так ще частіше думки відвідують, що я невдаха |
Щоправда все нормально |
Мамо, матусю ти не хвилюйся, |
Я ні в чому тут не потребую |
Тільки мій ангел страждає. |
Розберуся з цією системою |
Розберуся з цими стінами |
Ще монами, ще монами |
Роки йдуть і ми дорослішаємо і трохи трохи розумнішим |
І я би все зараз віддав, що би до тебе приїхати |
Ти просто мене обійми біля порога скажи |
Твій син повернувся не на довго, мамо, все попереду, |
А я все частіше по шляхах, все частіше північний захід |
Знайшов ще одну роботу, але трохи полегшало. |
Приспів. |
Яке життя такі ми, нас ніхто не залікує |
Час не лікує, а тільки калічить печінку |
Я прокидаюся після нудного ранку вечір |
Час не лікує, а тільки калічить печінку |
Куплет 2. ЛИТВИНЕНКО. |
Готовий убити себе за кожне слово |
Яке тобі робило боляче |
Це не просто слово, це не просто слово |
Яким би не був, я все так само для тебе підтримка |
Може, я зараз дорослішаю і трохи стане легше |
Твої подруги синами хваляться звичайно, |
А ти крізь сльози посміхнешся, з іншого тіста він |
Їхнього іншого тесту я, матуся моя. |
Приспів. |
Яке життя такі ми, нас ніхто не залікує |
Час не лікує, а тільки калічить печінку |
Я прокидаюся після нудного ранку вечір |
Час не лікує, а тільки калічить печінку. |
Яке життя такі ми, нас ніхто не залікує |
Час не лікує, а тільки калічить печінку |
Я прокидаюся після нудного ранку вечір |
Час не лікує, а тільки калічить печінку. |
Яке життя такі ми, нас ніхто не залікує |
Час не лікує, а тільки калічить печінку |
Я прокидаюся після нудного ранку вечір |
Час не лікує, а тільки калічить печінку. |