| По-доменным домам обрываються листья,
| По-доменним будинкам обриваються листя,
|
| Обнажилась земля до рябиновой кисти.
| Оголилася земля до рябинової кисті.
|
| Запрокинув башку чистотой упиваюсь,
| Закинувши голову чистотою впиваюся,
|
| Все гляжу и гляжу, все как-будто бы каюсь…
| Все дивлюся і дивлюся, все начебто каюсь ...
|
| Облака. | Хмари. |
| счастливые вы наверняка облака…
| щасливі ви напевно хмари…
|
| Мне бы вас коснуться, слегка. | Мені б торкнутися, злегка. |
| облака…
| хмари…
|
| Унесите меня, облака …
| Заберіть мене, хмари…
|
| Пока облака. | Поки що хмари. |
| мне на землю пора …
| мені на землю пора …
|
| И другого пути я пока, что не знаю,
| І іншого шляху я поки, що не знаю,
|
| Я куда-то иду, а мечты уплывают.
| Я кудись йду, а мрії спливають.
|
| А по-небу летит журавлинная стая,
| А по-небу летить журавлина зграя,
|
| Забери ты меня, забери умоляю,
| Забери ти мене, забери благаю,
|
| в облака, в облака …
| в хмари, в хмари …
|
| Облака. | Хмари. |
| счастливые вы наверняка облака…
| щасливі ви напевно хмари…
|
| Мне бы вас коснуться, слегка. | Мені б торкнутися, злегка. |
| облака…
| хмари…
|
| Унесите меня, облака …
| Заберіть мене, хмари…
|
| Пока облака. | Поки що хмари. |
| мне на землю пора …
| мені на землю пора …
|
| Эту осень опять нам оставила стая,
| Цю осінь знову нам залишила зграя,
|
| С веток листья летят, до зимы долетая,
| З віток листя летять, до зими долітаючи,
|
| Подниму воротник и уйду по аллее
| Підніму комір і піду по алеї
|
| Далеко-далеко.
| Далеко далеко.
|
| Облака. | Хмари. |
| счастливые вы наверняка облака…
| щасливі ви напевно хмари…
|
| Мне бы вас коснуться, слегка. | Мені б торкнутися, злегка. |
| облака…
| хмари…
|
| Унесите меня, облака …
| Заберіть мене, хмари…
|
| Пока облака. | Поки що хмари. |
| мне на землю пора … | мені на землю пора … |