Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Rosalie, виконавця - Great Grandpa. Пісня з альбому Four of Arrows, у жанрі Иностранный рок
Дата випуску: 24.10.2019
Лейбл звукозапису: Big Scary Monsters
Мова пісні: Англійська
Rosalie(оригінал) |
The path in her brain gets rewarded again |
Where it hardens and strengthens in a looping refrain |
And masked spectres of the past reveal themselves against her will |
To slide in this moment, alive again pro tem |
There’s an endless expanding drawn in the eyes |
A soul decomposing, a body alive |
Rosalie lives, lives on her own |
Scared like a german shepherd, in the back of the yard |
Wait til morning, cares coming by |
Changing her clothes, listening to |
Odd things, throw the cereal on the ceiling |
Stretched screams, shallow skin, swollen feet |
Rosalie lives, lives with her own |
Home like a TV sitcom, and her kids in the car |
Wait til nighttime, see her again, hollow and thin |
Wading through |
Odd things, throw the cereal on the ceiling |
Stretched screams, swollen speech, void of meaning |
Sad scenes can be beared, can be handled |
No thing keeps me up, keeps us screaming |
It’s the hardest part, the hardest part |
Just a relentless regress |
(переклад) |
Шлях у її мозку знову отримує винагороду |
Де він твердіє й зміцнюється у зацикленому рефрені |
І замасковані примари минулого розкриваються проти її волі |
Щоб залізти в цей момент, знову живий |
У очах — нескінченне розширення |
Душа розкладається, тіло живе |
Розалі живе, живе сама |
Наляканий, як німецька вівчарка, у задній частині двору |
Зачекайте до ранку, турботи приходять |
Переодягається, слухає |
Дивні речі, кидайте кашу на стелю |
Розтягнулися крики, неглибока шкіра, набряклі ноги |
Розалі живе, живе зі своїми |
Дім, як телевізійний ситком, а її діти в машині |
Зачекайте до ночі, побачите її знову, пусту й тонку |
Пробираючись |
Дивні речі, кидайте кашу на стелю |
Розтягнутий крик, розбухла мова, позбавлений сенсу |
Сумні сцени можна терпіти, з ними можна впоратися |
Ніщо не тримає мене, не змушує кричати |
Це найважча частина, найважча частина |
Просто невпинний регрес |