| Ти відрізав пильно кинутий камінь
|
| На пташку в алеї, захованій позаду Сент-Джо
|
| Половина для лобового скла автомобіля через вулицю
|
| Друга половина втратила порожнечу, як відчуття, яке я виник тоді
|
| Чи відчуваєте ви те саме, що й я?
|
| Чи відчуваєте ви те саме, що й я?
|
| Моно не знаю
|
| Відчуйте те саме, що й я
|
| Моно не знаю
|
| Відчуйте те саме, що й я
|
| Ви придумали погану брехню, щоб приховати, як птах помер, коли повз прийшли дорослі
|
| І розпитував нас в офісі, куди діти ходили у найгірші часи
|
| Це було до того, як ти спустив мене в підвал
|
| Де частинка мені втрачена для порожнечі, як відчуття, яке я виник тоді
|
| Чи відчуваєте ви те саме, що й я?
|
| Чи відчуваєте ви те саме, що й я?
|
| Моно не знаю
|
| Відчуйте те саме, що й я
|
| Моно не знаю
|
| Відчуйте те саме, що й я
|
| Я думаю, що в ці дні все добре
|
| Це просто пафос усіх речей
|
| Я зателефонував тільки щоб мо сказати
|
| Він буде тут, навіть якщо не вас
|
| Він буде тут, навіть якщо мене немає
|
| Чи відчуваєте ви те саме, що й я?
|
| Чи відчуваєте ви те саме, що й я?
|
| Чи відчуваєте ви те саме, що й я?
|
| Чи відчуваєте ви те саме, що й я?
|
| Моно не знаю
|
| Відчуйте те саме, що й я
|
| Моно не знаю
|
| Відчуйте те саме, що й я
|
| Згадайте, як я виховував руки Маргаріт
|
| Щоб проілюструвати м’ясо, яке ми їли тоді?
|
| Коли бабуся повільно зникла від хвороби Альцгеймера
|
| Як неживий стейк у тій порожній закусочній
|
| Тепер це нагадує мені про моє невдале розуміння
|
| Про сьогодення, пам’ять, себе та минуле
|
| Тепер це нагадує мені про моє невдале розуміння
|
| Про сьогодення, пам’ять, себе та минуле |