| Бігаємо крізь іржаве місто
|
| Втомлені очі, але серця ще б'ються
|
| Заковані парою хмари, що піднімаються вище
|
| Тіні танцюють, а поршні кричать
|
| Ти чуєш, як дихає темрява?
|
| сходи на поверхню; |
| але ми закриваємо свої думки
|
| Ми чекаємо часу, Ми чекаємо свого життя
|
| Чи схід сонця – це просто сон, який ми втратили?
|
| День, який ми залишили позаду?
|
| Чи є життя на цих вулицях?
|
| Чи залишилося щось для мене?
|
| Чи є ми такими, якими ми завжди були?
|
| Ми народжені тінню.
|
| Боремося з нашою зараженням
|
| Укуси металу при позбавленні
|
| Привид гармонії, яку ми знали раніше
|
| Шестерні шліфують через автоматику
|
| Прокляті, ми плачемо на самоті
|
| Важко тримати голову високо, коли наше життя низьке
|
| Ми чекаємо часу, Ми чекаємо свого життя
|
| Чи схід сонця – це просто сон, який ми втратили?
|
| День, який ми залишили?
|
| Чи є життя на цих вулицях?
|
| Чи залишилося щось для мене?
|
| Чи є ми такими, якими ми завжди були?
|
| Ми народжені тінню
|
| Батькова пісня, мама сказала,
|
| Це затримано у вашій голові?
|
| Талісман, на твою шию,
|
| Це наповнює ваше серце жахом?
|
| Батькова пісня, мама сказала,
|
| Це затримано у вашій голові?
|
| Талісман, на шию
|
| Це наповнює ваше серце жахом?
|
| Ласкаво просимо до нашого світу тіней
|
| Ласкаво просимо, дитино, обійми своє горе
|
| Стражі світла тепер високо піднімають свої прапори
|
| Вчора було наше завтра
|
| Залишити слід; |
| твоя душа піде
|
| Висіти на мріях, де все ще світить сонце
|
| Ми чекаємо часу, Ми чекаємо свого життя
|
| Чи схід сонця – це просто сон, який ми втратили?
|
| День, який ми залишили позаду?
|
| Чи є життя на цих вулицях?
|
| Чи залишилося щось для мене?
|
| Чи є ми такими, якими ми завжди були?
|
| Ми народжені тінню.
|
| Ми чекаємо часу, Ми чекаємо свого життя
|
| Чи схід сонця – це просто сон, який ми втратили?
|
| День, який ми залишили позаду?
|
| Все одно вогонь горить всередині
|
| Але я чекав усе життя
|
| Повірити в те, про що мріяли раніше
|
| Ми народжені тінню. |