| ДЖЕКІЛ
|
| Світ зійшов з розуму!
|
| А паразити їдять мій мозок!
|
| І нічого не так, як було раніше!
|
| Зграя вовків виє біля моїх дверей!
|
| Я живу в безперервному кошмарі!
|
| Мрії мерців!
|
| Сповнений крикучого болю!
|
| Доводячи мене до шалених крайностей
|
| У світі, який зійшов з розуму!
|
| Світ втратив голову!
|
| І кожна лиха година сповнена жаху!
|
| Я пливу по озеру — але догори ногами!
|
| І коли я намагаюся вдихнути, починаю тонути!
|
| Я не можу говорити
|
| Як безіменні привиди та безликі упири
|
| Запропонуйте мені приєднатися до мертвих!
|
| Ніхто не каже цим жахливим дурням
|
| Щоб світ втратив голову!
|
| Диякі створіння залишають свої могили, щоб насміхатися з мене!
|
| Старі друзі воскресли з мертвих, щоб переслідувати мене!
|
| Забуті Богом образи, які мене лякають
|
| Тоне в нескінченній потоці крові!
|
| Світ з’їхав з глузду!
|
| І куди б я не обернувся, боюся, що знайду
|
| Якийсь кошмар навіть гірший за ті, які я бачу!
|
| Сатанинські демони наближаються до мене!
|
| Як це може бути
|
| Навіть якщо вони бачать моє становище,
|
| Усі сліпі!
|
| Ніч день, а день ніч
|
| У світі, який втратив розум!
|
| Світ збожеволів!
|
| І ховаючись у темряві, ховаються нові монстри!
|
| Я бачу море змій на підлозі!
|
| Я бачу, як косар посміхається біля моїх дверей!
|
| Я кричу в тиші!
|
| Погане — це добре, а добре — погано!
|
| Священне, якщо профанське!
|
| І розумніше бути збожеволіти…
|
| ГАЙД
|
| У світі, який зійшов з розуму! |