Переклад тексту пісні Вьюга - Ефрем Амирамов

Вьюга (оригінал)

Бьёт в лицо сумасшедшая вьюга,
И в алмаз превратилась слеза.
Мы с тобой не узнали друг друга,
Хоть и встретились взглядом глаза.
Мы с тобой не узнали друг друга,
Хоть не виделись только два дня,
Но куда эта страшная вьюга
Торопила тебя и меня?
Завтра снег будет всюду искриться,
Нетревожимый ветром зимы,
Но навряд ли уже повторится
Этот миг… и не встретимся мы,
Но навряд ли уже повторится,
Что однажды случится должно…
Так пускай вьюга завтра кружится
Ведь теперь это нам всё равно.
Ах, как холодно жить в мире этом
Одному без тепла и мечты…
И не только зимой, даже летом,
Одинокий не видит цветы…
И не только зимой, даже летом,
На душе не поют соловьи.
Всё укрыто вокруг серым цветом,
Словно пеплом сгоревшей любви.
Так при чём сумасшедшая вьюга,
Что швыряется снегом во тьму?
Мы с тобой не узнали друг друга,
Потому что уже ни к чему,
Всё пройдёт и не будет возврата,
Это всё, что смогли мы понять…
Всё, что мы потеряли когда-то,
Ни к чему нам теперь возвращать.

Вьюга (переклад)

Б'є в обличчя божевільна завірюха,
І в алмаз перетворилася сльоза.
Ми з тобою не впізнали один одного,
Хоч і зустрілися поглядом ока.
Ми з тобою не впізнали один одного,
Хоч не бачилися лише два дні,
Але куди ця страшна завірюха
Поспішала тебе і мене?
Завтра сніг усюди іскриться,
Нетревожний вітром зими,
Але навряд чи вже повториться
Ця мить… і не зустрінемося ми,
Але навряд чи вже повториться,
Що одного разу трапиться має…
Так нехай завірюха завтра крутиться
Адже тепер це все одно.
Ах, як холодно жити в цьому світі?
Одному без тепла і мрії…
І не тільки взимку, навіть влітку,
Самотній не бачить квіти…
І не тільки взимку, навіть влітку,
На душі не співають солов'ї.
Все вкрите навколо сірим кольором,
Немов попелом згорілого кохання.
Так при чому божевільна завірюха,
Що жбурляється снігом у темряву?
Ми з тобою не впізнали один одного,
Тому що вже ні до чого,
Все пройде і не буде повернення,
Це все, що змогли ми зрозуміти…
Все, що ми втратили колись,
Ніщо нам тепер повертати.