Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Жди меня, виконавця - CG Bros.. Пісня з альбому Под прицелом врага, у жанрі Панк
Вікові обмеження: 18+
Лейбл звукозапису: United Music Group
Мова пісні: Російська мова
Жди меня(оригінал) |
Отгремел прошлый век страшных войн и резни. |
Встал с колен человек, мир вздохнул вместе с ним. |
Отогреласьь земля, но забыв горький дым, |
Бросив боя поля, слабым стал её сын. |
В лужах высохла кровь, и едой полон дом. |
Стали матери вновь жить с надеждой о том, |
Что воспрянет страна, но недолгим был пир, |
Захотела война навестить этот мир. |
Жди меня, я вернусь, мать благослови, |
Отгоняй с серца грусть, да родных храни, — |
Так прощались отцы, собираясь в поход. |
И сегодня, мой сын, нас страна зовёт: |
Сквозь столетие мы растеряли себя, |
Став рабами судьбы, успокоились зря, |
Побросали мечи, отрастили живот, |
Всё плюём да молчим за еду и комфорт. |
А случится беда, не найдёшь человек. |
Что нам деать, когда в кровь окрасится век? |
Только слабость и лень не спасут этот мир. |
Ради наших детей прекратим праздный пир. |
Жди меня, я вернусь, мать благослови, |
Отгоняй с серца грусть, да родных храни, — |
Так прощались отцы, собираясь в поход. |
И сегодня, мой сын, на страна зовёт: |
Не сдавайся, не плачь, |
Дорогая моя: |
Пусть смеётся палач, |
Не дрожи Россия! |
Кто с мечом к нам придёт- |
От него и помрёт! |
Поднимайся, народ, |
Нас страна зовёт! |
Edge |
(переклад) |
Відгриміло минуле століття страшних воєн і різанини. |
Встав з коліна людина, світ зітхнув разом з ним. |
Відігрілася земля, але забувши гіркий дим, |
Кинувши бою поля, слабким став її син. |
У калюжах висохла кров, і їжею повний будинок. |
Стали матері знову жити з надією про те, |
Що піднесеться країна, але недовгим був бенкет, |
Захотіла війна відвідати цей світ. |
Чекай мене, я повернуся, мати благослови, |
Відганяй із серця смуток, та рідних бережи, — |
Так прощалися батьки, збираючись у похід. |
І сьогодні, мій сину, нас країна кличе: |
Крізь століття ми розгубляли себе, |
Ставши рабами долі, заспокоїлися даремно, |
Покидали мечі, відростили живіт, |
Все плюємо та мовчимо за їду і комфорт. |
А трапиться біда, не знайдеш людина. |
Що нам робити, коли в кров пофарбується вік? |
Тільки слабкість і лінь не врятують цей світ. |
Заради наших дітей припинимо пустий бенкет. |
Чекай мене, я повернуся, мати благослови, |
Відганяй із серця смуток, та рідних бережи, — |
Так прощалися батьки, збираючись у похід. |
І сьогодні, мій сину, на країна кличе: |
Не здавайся, не плач, |
Дорога моя: |
Нехай сміється кат, |
Не тремті Росія! |
Хто з мечем до нас прийде- |
Від нього і помре! |
Піднімайся, народ, |
Нас країна кличе! |
Edge |