Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Le strade, виконавця - Celtas Cortos. Пісня з альбому Nos Vemos En Los Bares, у жанрі Поп
Дата випуску: 16.04.1989
Лейбл звукозапису: Dro East West
Мова пісні: Італійська
Le strade(оригінал) |
La terra fertile e grassa non rende più |
Mentre tra quelle colline, il sole va giù |
Tra sprazzi di cielo annoiato, sopra ai canali |
La nebbia confonde e crea giorni uguali |
Si agitano gli alberi al vento e muoion le foglie |
Delle stagioni ora il tempo non marca le soglie |
Ma c'è un odore di terra, odore lontano |
Che ci riporta ad un mondo più umano… |
Ma quelle strade che conducono agli orti |
Conservano ancora intatti altri volti |
Quelli di gente che non ha avuto niente |
E che ancora lotta e lotterà per sempre |
Dietro al mulino, i rifiuti portati dal fiume |
Che taglia la grande pianura, ridotta a bitume |
Mentre il tempo passato non ha dato traccia |
Il gelido vento che arriva, ti sferza la faccia |
Il cuore della campagna batte ormai stanco |
Stanco di troppe parole date in pasto al branco |
Ma c'è un odore di terra, odore lontano |
Che ci riporta ad un mondo più umano… |
Ma quelle strade che conducono agli orti |
Conservano ancora intatti altri volti |
Quelli di gente che non ha avuto niente |
E che ancora lotta e lotterà per sempre… |
(переклад) |
Родюча і жирна земля вже не платить |
Поки в тих пагорбах сонце заходить |
Між спалахами нудьгового неба, над каналами |
Туман бентежить і створює рівні дні |
На вітрі дерева тремтять, а листя гине |
Час не відзначає пороги пір року |
Але є земляний запах, далекий запах |
Що повертає нас до більш людського світу... |
Але ті дороги, що ведуть до городів |
У них досі неушкоджені інші обличчя |
Ті люди, у яких нічого не було |
І це все ще бореться і буде боротися вічно |
За млином відходи, які несе річка |
Це розсікає велику рівнину, перетворену на бітум |
Поки минуле не дало і сліду |
Холодний вітер, що приходить, хльостає твоє обличчя |
Серце села зараз б’ється втомленим |
Втомився від забагато слів, поданих до зграї |
Але є земляний запах, далекий запах |
Що повертає нас до більш людського світу... |
Але ті дороги, що ведуть до городів |
У них досі неушкоджені інші обличчя |
Ті люди, у яких нічого не було |
І хто ще бореться і буде боротися вічно... |