Переклад тексту пісні Ожоги - Boulevard Depo, IC3PEAK

Ожоги (оригінал)

От холодных слов
Только новые ожоги
Мне был нужен друг
А не колкие упреки
Возвращаю все
Из конца опять в начало
Снова я грущу
По тому, кого не знала
Кровь прямо в ленте моего инстаграма
Ты сгоришь в огне, пока я дышу напалмом
На моем лице вместо глаз слепые раны
Снова я скучаю по тому кого не знаю
Кровь прямо в ленте моего инстаграма
Ты меня не держишь, но не отпускаешь
Чувствую всю боль, а не только половину
Я себя увижу, когда в тебе узнаю
Холод, холод, детка, холод
Холод, холод, детка, холод
Холод, холод, детка, холод
Холод, холод, детка, холод
От холодных слов
Только новые ожоги
Мне был нужен друг
А не колкие упреки
Возвращаю все
Из конца опять в начало
Снова я грущу по тому, кого не знала
Холод, холод, детка, холод
Изо рта торчат осколки
Разум жив под ледяною коркой
Повод, мне не нужен повод
Чтобы сжать ее в руках
И исцелить ее ожоги
Холод, я тебя едва ли знаю
Я люблю тебя такую
В разговорах не нуждаюсь
Снял ожоги, усталость
Мне не важно, что ты любишь
И чего сама желаешь (я)
Лицезрею твою скорбь
Эту боль я понимаю
Я и сам покрыт ожогами
Остаюсь в сознании
Я тебя не знаю
Но налью за упокой
Когда измученное тело
Перестало рваться в бой
Холод, холод, детка, холод
Холод, холод, детка, холод
Холод, холод, детка, холод
Холод, холод, детка, холод

Ожоги (переклад)

Від холодних слів
Тільки нові опіки
Мені був потрібен друг
А не колкі закиди
Повертаю все
З кінця знову на початок
Знову я сумую
З того, кого не знала
Кров прямо у стрічці мого інстаграма
Ти згориш у вогні, поки я дихаю напалмом
На моєму обличчі замість очей сліпі рани
Знову я сумую за тим, кого не знаю
Кров прямо у стрічці мого інстаграма
Ти мене не тримаєш, але не відпускаєш
Відчуваю весь біль, а не лише половину
Я побачу себе, коли в тобі впізнаю
Холод, холод, дитинка, холод
Холод, холод, дитинка, холод
Холод, холод, дитинка, холод
Холод, холод, дитинка, холод
Від холодних слів
Тільки нові опіки
Мені був потрібен друг
А не колкі закиди
Повертаю все
З кінця знову на початок
Знову я сумую за тим, кого не знала
Холод, холод, дитинка, холод
З рота стирчать уламки
Розум живий під крижаною кіркою
Привід, мені не потрібен привід
Щоб стиснути її в руках
І зцілити її опіки
Холод, я тебе навряд чи знаю
Я люблю тебе таку
Розмов не потребую
Зняв опіки, втому
Мені не важливо, що ти любиш
І чого сама бажаєш (я)
Бачу твою скорботу
Цей біль я розумію
Я і сам покритий опіками
Залишаюся у свідомості
Я тебе не знаю
Але наллю за упокій
Коли змучене тіло
Перестало рватися у бій
Холод, холод, дитинка, холод
Холод, холод, дитинка, холод
Холод, холод, дитинка, холод
Холод, холод, дитинка, холод