| Родюча земля Паллада, яка все розмножує
|
| Скеляне джерело, яке годувало братів-близнюків нектаром
|
| Цей молодий бик, якого він ніс на своїх плечах
|
| Відповідно до його шляхів — і я отримав я виніс на своїх плечах найбільші речі богів
|
| Печінка птахів солодка, але турбота панує
|
| Той, хто побожно відроджується і створюється солодкими речами
|
| Ви повинні вести правильний шлях у похмурі часи — разом
|
| І тут, як перший, баран біжить точно по своєму курсу
|
| І ти врятував нас проливши вічну кров
|
| Прийміть о святий Отче
|
| Прийміть кадильних левів
|
| Через кого ми пропонуємо пахощі
|
| через якого ми самі споживаємось
|
| І вітаємо левів
|
| На багато нових років
|
| Привіт левам
|
| На багато нових років
|
| Привіт левам!
|
| Мітра, бог ранку — наші труби будять світ
|
| Рим понад народи, але Ти над усім
|
| Тепер, коли імена озвучені, а охорона відведена
|
| Мітра, теж солдат, дай нам сили на день!
|
| Мітра, бог полудня — верес плаває в спеку
|
| Наші шоломи обпалюють наші чола, наші сандалі обпалюють ноги
|
| То в роздягнуту годину, то коли ми моргаємо й дрімаємо
|
| Мітра, теж солдат, дотримуй нас наших обітниць!
|
| Мітра, Володаре віків, під Тобою маршируємо!
|
| Непереможне Сонце, полум’я Життя, Ти живеш у наших серцях
|
| Мітра, бог заходу — низько на західній частині
|
| Ти, спускаючись, безсмертний, безсмертні знову встають
|
| Тепер, коли годинник закінчився, тепер вино вичерпано
|
| Мітра, теж солдат, збережи нас у чистоті до світанку!
|
| Мітра, володар Півночі — тут, де вмирає великий бик
|
| Подивіться на Твоїх дітей у темні, о прийміть нашу жертву
|
| Багато доріг Ти проклав, усі вони ведуть до світла
|
| Мітра, теж солдат, навчить нас вмирати правильно!
|
| Мітра, Володаре віків, під Тобою маршируємо!
|
| Непереможне Сонце, полум’я Життя, Ти живеш у наших серцях
|
| Мітра, Володаре віків, під Тобою маршируємо!
|
| Непереможне Сонце, полум’я Життя, Ти живеш у наших серцях |