| Я піднімаюся сходами й через двері
|
| Знайти світло – це мене вразило
|
| Воно розтягнулося по її волоссю
|
| А в її очах і вона просто посміхається
|
| І це все, що їй потрібно сказати
|
| І я почуваюся добре
|
| Усі моменти мого життя призвели до цього
|
| Мої уста втрачають мої слова
|
| Пісня-присвята їй
|
| Ти будеш ходити зі мною
|
| Бо я не бачу
|
| Саме там, де мені призначено бути
|
| Повторюйте сцену знову і знову
|
| І ніколи нічого не змінюйте
|
| Ой, ти будеш ходити зі мною
|
| Вона пішла коридором і пройшла через двері
|
| Щоб знайти світло, там чекає
|
| І це більше, ніж я можу відвести
|
| І я просто посміхаюся, це все, що мені потрібно сказати
|
| Щоб вона побачила, що це саме такі моменти
|
| що мені потрібно
|
| Мої уста втрачають мої слова
|
| Вона може і не моя, але я весь її
|
| Ти будеш ходити зі мною
|
| Бо я не бачу
|
| Саме там, де мені призначено бути
|
| Повторюйте сцену знову і знову
|
| І ніколи нічого не змінюйте
|
| Ой, ти будеш ходити зі мною
|
| Ти будеш ходити зі мною
|
| Бо я не бачу
|
| Саме там, де мені призначено бути
|
| Повторюйте сцену знову і знову
|
| І ніколи нічого не змінюйте
|
| О, ти будеш ходити зі мною (ти будеш ходити)
|
| Тому що я не бачу, де мені судилося бути (просто там, де мені судилося бути)
|
| Повторюйте сцену (знову і знову) знову і знову
|
| І ніколи нічого не змінюйте
|
| Ой, ти будеш ходити зі мною |