| Оу-е!
| О-е!
|
| Мы проросли корнями в небо,
| Ми проросли корінням у небо,
|
| Оставив на земле свою печаль; | Залишивши на землі свій смуток; |
| печаль. | печаль. |
| Э!
| Е!
|
| А между нами: океаны, задумчивые горы, страны,
| А між нами: океани, задумливі гори, країни,
|
| Даль… М-м… Как жаль, как жаль. | Даль… М-м… Як шкода, як шкода. |
| Э!
| Е!
|
| А мне тебя обнять так надо,
| А мені тебе обійняти так треба,
|
| Увидев космос твоих глаз —
| Побачивши космос твоїх очей
|
| Хоть раз, хоть…
| Хоч раз, хоч…
|
| Расстояния!
| Відстань!
|
| Ни я, не я, ни я, не я, ни я,
| Ні я, не я, ні я, не я, ні я,
|
| Без тебя немая Анима моя
| Без тебе німа Аніма моя
|
| И живу я светом твоего огня
| І живу я світлом твого вогню
|
| Без него — и я не я!
| Без нього—і я не я!
|
| И ты близка, и вроде рядом.
| І ти близька, і начебто поруч.
|
| Простреленное небо взглядом ждет,
| Прострілене небо поглядом чекає,
|
| Сокращая боль всех моих потерь запертую дверь,
| Зменшуючи біль всіх моїх втрат замкнені двері,
|
| В которую не перестаю стучаться.
| В яку не перестаю стукатися.
|
| Стой, прошу, не уходи, побудь со мной —
| Стій, прошу, не йди, будь зі мною —
|
| Ты так нужна мне!
| Ти так потрібна мені!
|
| Постой, постой!
| Стривай, стривай!
|
| Возьми меня с собой, ты так нужна мне!
| Візьми мене з собою, ти так потрібна мені!
|
| Постой, постой!
| Стривай, стривай!
|
| Возьми меня с собой, ты так нужна мне!
| Візьми мене з собою, ти так потрібна мені!
|
| Расстояния!
| Відстань!
|
| Ни я, не я, ни я, не я, ни я,
| Ні я, не я, ні я, не я, ні я,
|
| Без тебя немая Анима моя
| Без тебе німа Аніма моя
|
| И живу я светом твоего огня
| І живу я світлом твого вогню
|
| Без него — и я не я!
| Без нього—і я не я!
|
| Постой, постой!
| Стривай, стривай!
|
| Возьми меня с собой, ты так нужна мне!
| Візьми мене з собою, ти так потрібна мені!
|
| Постой, постой!
| Стривай, стривай!
|
| Возьми меня с собой, ты так нужна мне! | Візьми мене з собою, ти так потрібна мені! |