| Скільки серце не билося б — я втомився
|
| І літо мені сповна подарувало
|
| Квіти кропиви і пульс ниткоподібний
|
| Як саме мені правильно себе залатати від цього клімату?
|
| Погода наче хоче допомогти, але —
|
| Осінь. |
| Осінь - це тільки побочка
|
| Сезони тиснуть як чотири стіни — у карцера тільки
|
| Значить, дайте мені таблеток і мій порядковий номер
|
| Це лірика
|
| І в цій пісні я всю показав би міміку тобі
|
| І якщо можна було би навіть криками встигнути
|
| І показати свою душу
|
| Коли всі шепоту звуки швидше за швидкість слуху
|
| І¦суть гри…
|
| Тут немає права на вибір,
|
| А коли нас уже двоє — то це пара на виліт
|
| І якщо самогубство — то це пара на видиху
|
| Незрозуміло мені тільки коли ми правила прийняли…
|
| Таємниця прихована, мабуть
|
| Не дістати зсередини всіма найкращими сантиментами
|
| Скринька так забита!
|
| Нас точно Пандора на удачу так і не цілувала в щічку
|
| Хто би підказав і допоміг
|
| Як внутрішній взяти Єрихон
|
| Обладунки бога — мені
|
| Тобі — діадема суккуби
|
| Прочерк
|
| Розпис кров'ю та крапля на губи
|
| Крапка
|
| Кожен крок до тебе — це моторика
|
| Скільки би не рухав до тебе весь той біль
|
| На кожен пройдений метр мало любові
|
| У сантиметрах до всіх недоліків
|
| Як мені перекачати цю кров
|
| До тебе прямий
|
| І перепаяти себе знову
|
| І не показати рухом тіла
|
| Все те, що я— довго
|
| Видавав за звуки мотора...
|
| Кожен крок до тебе — це моторика
|
| Скільки би не рухав до тебе весь той біль
|
| На кожен пройдений метр мало любові
|
| У сантиметрах до всіх недоліків
|
| Як мені перекачати цю кров
|
| До тебе прямий
|
| І перепаяти себе знову
|
| І не показати рухом тіла
|
| Все те, що я— довго
|
| Видавав за звуки мотора...
|
| Дві краплі крові
|
| Губи так сохнуть
|
| І так складно навіть дограти акорд
|
| І пальці всі замерзли
|
| Холод ріже всі струни мені прямо перед носом
|
| Струни різниці як стіни між восени та весною
|
| І всі сезони як один — уже нудного телешоу
|
| І мені так холодно і жарко
|
| Боляче— що перетиснути
|
| Це все одно, що поранити —
|
| Як ніжно би ні ласкав
|
| Цей іскри вогонь не проникне
|
| І тьмяний
|
| Ні вкладено почуттів—і все
|
| Так порожньо
|
| Нерви в вузол —
|
| Ніби найважчий випадок
|
| Не зрозуміло
|
| Хоч кожне моє запитання як команда
|
| І як так
|
| Перепродати цей біль
|
| Перекрити не
|
| Перепаявши кровотік
|
| І не здатися на металобрухт
|
| Хоч однієї природи —
|
| Але чомусь твоїх звуків мотора
|
| Не зрозумів…
|
| Кожен крок до тебе — це моторика
|
| Скільки би не рухав до тебе весь той біль
|
| На кожен пройдений метр мало любові
|
| У сантиметрах до всіх недоліків
|
| Як мені перекачати цю кров
|
| До тебе прямий
|
| І перепаяти себе знову
|
| І не показати рухом тіла
|
| Все те, що я— довго
|
| Видавав за звуки мотора...
|
| Кожен крок до тебе — це моторика
|
| Скільки би не рухав до тебе весь той біль
|
| На кожен пройдений метр мало любові
|
| У сантиметрах до всіх недоліків
|
| Як мені перекачати цю кров
|
| До тебе прямий
|
| І перепаяти себе знову
|
| І не показати рухом тіла
|
| Все те, що я— довго
|
| Видавав за звуки мотора... |