Переклад тексту пісні Останемся - Зараза

Останемся (оригінал)

Солнце встаёт, будит район
Белый рассвет, как водоём течёт, мы пьём
В дым превращаются слова когда вдвоём
Я выдыхаю тебя в воздух — это то, чем мы живём
Эхо гаражных дворов
Здесь нет продажных пород, (здесь только)
Пыль, да бетон… и память
В голове демонтаж секторов
Всё вспоминать не готов
Кровлю на крышах домов
Солнце так же продолжает плавить
Со мной намертво слепленные вместе двое:
Любовь и боль и они чего-то стоят
Я растворяюсь в небесах вместе с тобою
Я зависим от мелодий, твоих волос и родинок
Это кровь, вроде бы.
Километры были против
Карму мне подпортив, они были пройдены
Очередной пьяный в хлам Аристотель
Тебе поведует о том месте куда ходим мы
Давно не зная ни рамок, ни правил
Я так горел, что тебя прикосновением расплавил
Твои глаза полыхали голубыми кострами
Чего больше хотели мы с тобою не знали сами
Но за нас все решили: все в итоге станем цветами
Перерождаясь заново в золотом океане
Пробуя на вкус алмазные грани
Мы привяжем камни на шеи и на дне останемся
Наша память сольётся в видеоленту счастья,
Но на её просмотр нет билетов в кассе
Она пылится в футляре на полке в запасе
Пока не поднесли спичку к пластмассе
И нас раскрасят дети, мы оживём на время
На мгновение, пока в нас хоть кто-то верит
И мы распустим крылья с белыми перьями
И навсегда останемся для всех потерянными звеньями
Останемся

Останемся (переклад)

Сонце встає, будить район
Білий світанок, як водойма тече, ми п'ємо
На дим перетворюються слова коли вдвох
Я видихаю тебе в повітря це те, чим ми живемо
Відлуння гаражних дворів
Тут немає продажних порід, (тут тільки)
Пил, так бетон... і пам'ять
У голові демонтаж секторів
Все згадувати не готовий
Покрівлю на дахах будинків
Сонце так продовжує плавити
Зі мною намертво зліплені разом двоє:
Любов і біль і вони чогось варті
Я розчиняюся в небесах разом з тобою
Я залежить від мелодій, твого волосся і батьківщин
Це кров, начебто.
Кілометри були проти
Карму мені зіпсувавши, вони були пройдені
Черговий п'яний у мотлоху Арістотель
Тобі повідає про те місце куди ходимо ми
Давно не знаючи ні рамок, ні правил
Я так горів, що тебе дотиком розплавив
Твої очі палахкотіли блакитними вогнищами
Чого більше хотіли ми з тобою не знали самі
Але за нас всі вирішили: все в підсумку станемо квітами
Перероджуючись наново в золотому океані
Пробуючи на смак алмазні грані
Ми прив'яжемо камені на шиї і на дні залишимося
Наша пам'ять зіллється у відеоленту щастя,
Але на її перегляд немає квитків в касі
Вона припадає пилом у футлярі на полиці в запасі
Поки не піднесли сірник до пластмаси
І нас розфарбують діти, ми оживемо на час
На мить, поки в нас хоч хтось вірить
І ми розпустимо крила з білим пір'ям
І назавжди залишимося для всіх втраченими ланками
Залишимося