Переклад тексту пісні Born Again - Undying

Born Again (оригінал)

Where the footsteps of one culture tread
The righteous still sing
As we march to the tune of «humanity's» hymn
A restless night awaits the dawn of a silent spring
Our mythos and this way of life
Have led us astray — disconnected
We’ve stepped outside the circle and into the reign
For they so loathe the world
Children search for heavenly bliss
And abandon this sacred earth
Damnation — the chance I am willing to take
For life everlasting I return to the womb
Day by day — from birth
Page by page — the script we enact
To an unsound story of conquest and glory
By a culture about to collapse
Blood flows from the fountains
Of bondage and brutality
(this captive earth to flood)
As one whom the mother caresseth
So will I comfort you
Through every waking moment
The pleading whispers of mother culture
Are spoken softly in my ears
Begging me to turn my back
Instead I shun her lies
With the truth of a newfound worldview
I’m deaf to salvation’s cry
For they so loathe the world
Children search for heavenly bliss
And abandon this sacred earth
Damnation — the chance I am willing to take
For life everlasting I return to the womb
My blood for her blood, my breath for her breath
Back into her arms, to the place we belong
Mother culture reborn and I again to the earth
To break the chains, to give freedom a name
And put the life back in living

(переклад)

Де ступають сліди єдиної культури
Праведники ще співають
Коли ми маршируємо під мелодію «людського» гімну
Неспокійна ніч чекає на світанок тихої весни
Наші міфи і такий спосіб життя
Звели нас із шляху — відключили
Ми вийшли за межі кола й увійшли до правління
Бо вони так ненавидять світ
Діти шукають райського блаженства
І покинути цю священну землю
Прокляття — шанс, яким я готовий скористатись
На вічне життя я вертаюся в лоно
День за днем — від народження
Сторінка за сторінкою — сценарій, який ми впроваджуємо
До незвичної історії завоювання та слави
Культурою, яка загине
З фонтанів тече кров
Про рабство та жорстокість
(ця земля в полоні, щоб затопити)
Як того, кого пестить мати
Тож я буду вас втішити
Через кожну мить неспання
Благаючий шепіт материнської культури
Тихо говорять у моїх вухах
Благає мене повернутись спиною
Натомість я уникаю її брехні
З правдою нового світогляду
Я глух до крику спасіння
Бо вони так ненавидять світ
Діти шукають райського блаженства
І покинути цю священну землю
Прокляття — шанс, яким я готовий скористатись
На вічне життя я вертаюся в лоно
Моя кров за її кров, мій подих за її подих
Повернутися в її обійми, до місця, яке нам належить
Материнська культура відроджується, і я знову на землю
Розірвати ланцюги, дати свободі ім’я
І повернути життя в життя