| Довірлива обжерливість
|
| Споживає еволюцію під час торгівлі,
|
| Обмін нескінченними запасами брехні
|
| І всезнаючий дебіл
|
| З задоволенням харчуються фарсом
|
| Це все, по суті, просто вигадка людини
|
| Освячений — підлий рак, що вражає все
|
| І ліки — отрута, вільна для душі!
|
| Глізький, як гріх — солодке самогубство
|
| Тепер, коли настав час відродити роздуми про відцевбивство
|
| І знову — ще один мертвий
|
| Знайдено стрімголов у ректорії
|
| Хворі й старі дізнаються останніми
|
| І завжди першим
|
| Тут немає нікого, хто б визнав ціну
|
| Септичної смерті власного пристрою?
|
| Коли б вистачило однієї простої срібної монети
|
| А що, якщо ви вже були мертві?
|
| Не народився з нічого, щоб виродити вас
|
| У римі й розумі ніколи не розриваються, позбавлені дотепності й зневажені
|
| Патріарх проклятих
|
| …Тепер посередині демон
|
| Якою дорогою була б для мене його смерть
|
| І до всіх людей
|
| Але Ха! |
| Ні…
|
| Це благає у мене щось ще один цент
|
| Ще одна срібна монета на вічне загробне життя
|
| Так у випадку війни
|
| Шаленіє від берега до берега
|
| Моя душа завдяки твоєму багатству
|
| Підлягає безпечному лікуванню
|
| Стародавня книга
|
| Перший прийшов, першим служив у вогнищі непорочного народження
|
| Тепер щоб сплатити свої збори, сплатити мито
|
| За те, що живеш у цій дірі дома
|
| Де зважити вагу своєї душі
|
| Це але самостійно нести вагу
|
| Поразка людини одна
|
| Тут, у Римі, зморшкуваті старі гноми
|
| Прокладайте собі шлях крізь запліснявілі старі фоліанти
|
| А тепер поховати кістку
|
| Перший прийшов, першим служив у вогнищі нечестивої цінності
|
| І тому ви сваритесь у своїй церкві
|
| Просіть Бога бути першим
|
| Щоб підвернути іншу щоку
|
| Щоб практикувати те, що ви проповідуєте
|
| Ви зобов’язані злочинами канонізувати мудрих
|
| Коли народився, не має вибору в житті
|
| Голий чувак на хресті здається гарним
|
| Здається краще в темряві та на морозі
|
| І коли ти прагнеш спокутувати старість
|
| Тисяча років пройде повз вас
|
| Я обіцяю, що ви все одно будете мертво гнити в землі
|
| Але шкіра і кістки, з нашими без Бога
|
| Тож справжнє незнання — це блаженство
|
| Здається, зрізається і ніколи не пропускає
|
| Коли м’якоть м’яка, а шкірка тонка
|
| Він врізається глибше, щоб затягнути вас
|
| Тож… як щодо підключити «але»
|
| І зберігати трохи фекалій для партії
|
| Дивіться, що ви найкращі за власним бажанням
|
| Груба злоякісна різьблена кіста
|
| Ніхто тут не буде орудувати стрижнем?
|
| Ніхто тут не буде стояти і ходити
|
| Голгофа для всіх, коли шалений гавкаю, я передую падінню |