Переклад тексту пісні Проводи до рассвета - Сколот

Проводи до рассвета (оригінал)

Знал бы, где упасть, — соломы б себе постелил.
Знал бы все дороги — давно б уже выбрал путь.
Ветер за собой вдаль меня позвал,
Я вышел за порог, напоил коня и сказал:
Припев:
«Ты проводи до рассвета в дорогу меня
Жарким объятием, хлебом, студеной водой.
И помолись всем ветрам наступившего дня,
Чтобы судьба нас свела снова вместе с тобой.
Нас с тобой.»
Слово, как ворон, над миром кружит.
Необъятная степь да холодная сталь ворожит умирать.
Конь, оступившись, упал на горячий от солнца песок,
Я, сраженный стрелой, сам подняться не смог, — я сказал:
Припев:
«Ты проводи до рассвета в дорогу меня
Жарким объятием, хлебом, студеной водой.
И помолись всем ветрам наступившего дня,
Чтобы судьба нас свела снова вместе с тобой,
Нас с тобой.»
Зверем во поле мчать, птицей ли в небесах.
Но снова судьба всех идущих приводит домой.
Твоими молитвами жив и стою на ногах,
Что обещал, я ведь сделал!
«Я снова с тобой,»
— Я сказал:
«Ты проводи до рассвета в дорогу меня
Жарким объятием, хлебом, студеной водой.
И помолись, всем ветрам, наступившего дня,
Чтобы судьба нас свела снова вместе с тобой,
Нас с тобой.»

(переклад)

Знав би, де впасти,— соломи б собі постелив.
Знав би всі дороги — давно вже вибрав шлях.
Вітер за собою вдалину мене покликав,
Я вийшов за поріг, напоїв коня і сказав:
Приспів:
«Ти проводи до світанку в дорогу мене
Гарячими обіймами, хлібом, холодною водою.
І помолися всім вітрам дня, що настав,
Щоб доля нас звела знову разом із тобою.
Нас із тобою.»
Слово, як ворон, кружляє над світом.
Неосяжний степ і холодна сталь гадає вмирати.
Кінь, оступившись, впав на гарячий від сонця пісок,
Я, вбитий стрілою, сам піднятися не зміг,— я сказав:
Приспів:
«Ти проводи до світанку в дорогу мене
Гарячими обіймами, хлібом, холодною водою.
І помолися всім вітрам дня, що настав,
Щоб доля нас звела знову разом із тобою,
Нас із тобою.»
Звіром у поле мчати, птахом чи в небесах.
Але знову доля всіх, хто йде, приводить додому.
Твоїми молитвами живий і стою на ногах,
Що обіцяв, я ж зробив!
«Я знову з тобою,»
- Я сказав:
«Ти проводи до світанку в дорогу мене
Гарячими обіймами, хлібом, холодною водою.
І помолись, усім вітрам, що настав день,
Щоб доля нас звела знову разом із тобою,
Нас із тобою.»