Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Внуки богов , виконавця - Сколот. Пісня з альбому От истока рода, у жанрі Фолк-рокДата випуску: 09.03.2015
Лейбл звукозапису: Music1
Мова пісні: Російська мова
Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Внуки богов , виконавця - Сколот. Пісня з альбому От истока рода, у жанрі Фолк-рокВнуки богов(оригінал) |
| Бурлящая бездна друзей собирает, |
| Бездушная черня поражает клыки, |
| И боль словно меч нашу плоть разрывает, |
| И рвется огонь из пробитой груди. |
| Но в бойне с судьбой не сгноим наши души, |
| Ни шагу назад, стиснув зубы вперед, |
| Пусть смерть за спиной безустанно хохочет, |
| И шторм задыхаясь от гнева ревет. |
| Мы знаем ту песнь, что ведет нас сквозь тернии, |
| Бессилен и страх против веры святой, |
| И копья врага не сразят эту веру, |
| Ведь песня та в нас вьет и холод и зной. |
| В раю неземном или в сече кровавом |
| Мы вспомним всегда те родные места |
| Запах реки и лесную прохладу |
| Пение птиц у ночного костра. |
| Но пока только шторм, злая схватка со смертью, |
| Перед нами порой мгла слепая стоит, |
| Но мы верим в наш путь, мы поем свою песню, |
| И она, как стрела, над волнами летит. |
| Да, мы внуки богов и в нас есть еще силы, |
| И пусть далеко от заветной мечты, |
| И пусть от усталости кровь в венах стынет, |
| А цели своей мы как прежде верны. |
| (переклад) |
| Вирує безодня друзів збирає, |
| Бездушна чорна вражає ікла, |
| І боль немов меч нашу плоть розриває, |
| І рветься вогонь із пробитих грудей. |
| Але в бойні з долею не згноїмо наші душі, |
| Ні кроку назад, стиснувши зуби вперед, |
| Нехай смерть за спиною невпинно регоче, |
| І шторм задихаючись від гніву реве. |
| Ми знаємо ту пісню, що веде нас крізь терни, |
| Безсилий і страх проти віри святої, |
| І списи ворога не вразять цю віру, |
| Адже пісня та в нас в'є і холод і спеку. |
| В раю неземному або в сечі кривавому |
| Ми згадаємо завжди ті рідні місця |
| Запах річки та лісову прохолоду |
| Спів птахів у нічного багаття. |
| Але поки що тільки шторм, зла сутичка зі смертю, |
| Перед нами часом імла сліпа стоїть, |
| Але ми віримо в наш шлях, ми співаємо свою пісню, |
| І вона, як стріла, над хвилями летить. |
| Так, ми внуки богів і нас є ще сили, |
| І нехай далеко від заповітної мрії, |
| І нехай від втоми кров у венах холоне, |
| А цілі своєї ми як раніше вірні. |