Переклад тексту пісні Scars - Robin Gone Wrong

Scars (оригінал)

Ползет капелька по стеклу, растекаясь то в ручеек, то впадая в большую лужу
Столько луж уже на полу, рядом маленький дурачок, что давно никому не нужен
Снова время летит песком, и разбит он, как телескоп, что пытался поймать звезду
Чтобы вырваться из оков, оторваться от дураков рыл могилу вместо окоп 360 дней
в году (остальные рыдал)
Как известно — вся честь погибшим, и, будучи одиночкой, ты будешь тут третьим
лишним
Не важно, насколько больно, не важно, что ты мальчишка
И всем наплевать — сгорел ты, или до сих пор горишь
И он понял, что изнутри по кирпичикам Третий Рим
Можно строить, и как волхов путешествуя по долинам
Ошибок, что сотворил
И чудовищ, что породил можно выпустить из оков
Ты проиграешь, как пластинку этот бой, но рано или поздно выиграешь с самим
собой войну
Не забывай, что твои страхи за тобой, и те, кого ты отвергал, несут твою вину
И сколько тело ты опять ножом не бей — раны затянутся, и ты когда-нибудь
полюбишь боль
Дай лишь немного время коже затвердеть, осколки прошлого станут твоей броней
Бегут капельки по рукам, их все больше, как не лечи и каким не молись богам
Позвоните скорей 03, позвоните скорей друзьям, помогите ему скорей, помогите,
нет, он не пьян!
И стена головы не держит, и ровным счетом, как телу ей будет большой ущерб
Обеспечен, как обитателям этого серпентария, тем кто не умеет верить, но тем,
кто умеет кланяться,
Но только шрамов никто не увидит, а душевных криков в пустоте тут никто не
услышит
И кого когда-то полюбил он теперь ненавидит, пропитавшись гневом даже к пеплу,
которым он дышит
И в этом коконе рождается чудовище, несимметричное и мерзкое на вид,
Но тапок кинув по нему, не остановишь ты то, что когда-то своим гноем породил
Ты проиграешь, как пластинку этот бой, но рано или поздно выиграешь с самим
собой войну
Не забывай, что твои страхи прямо за тобой, и те, кого ты отвергал,
теперь как флаг, несут твою вину
И сколько тело ты опять ножом не бей — раны затянутся, и ты когда-нибудь
полюбишь боль
Дай лишь немного время своей коже затвердеть, как чешуя, осколки прошлого
станут твоей броней

(переклад)

Повзе крапелька по склі, розтікаючись то в струмочок, то впадаючи у велику калюжу.
Стільки калюж уже на підлозі, поруч маленький дурник, що давно нікому не потрібен
Знову час летить піском, і розбитий він, як телескоп, що намагався впіймати зірку
Щоб вирватися з оків, відірватися від дурнів рив могилу замість окоп 360 днів
на рік (решта ридал)
Як відомо - вся честь загиблим, і, будучи одинаком, ти будеш тут третім
зайвим
Неважливо, наскільки боляче, неважливо, що ти хлопчик
І всім наплювати — згорів ти, або досі гориш
І він зрозумів, що зсередини по цеглини Третій Рим
Можна будувати, і як волхів подорожуючи по долинах
Помилок, що створив
І жахів, що породив можна випустити з окулярів
Ти програєш, як платівку цей бій, але рано чи пізно виграєш із самим
собою війну
Не забувай, що твої страхи за тобою, і ті, кого ти відкидав, несуть твою провину
І скільки тіло ти знову ножем не бий—рани затягнуться, і ти коли-небудь
полюбиш біль
Дай лише трохи часу шкірі затвердіти, уламки минулого стануть твоєю бронею
Біжать крапельки по руках, їх все більше, як не лікуй і яким не молися богам
Зателефонуйте швидше 03, зателефонуйте швидше друзям, допоможіть йому швидше, допоможіть,
ні, він не п'яний!
І стіна голови не тримає,і рівним рахунком, як тілу їй буде великої шкоди
Забезпечено, як мешканцям цього серпентарію, тим хто не вміє вірити, але тим,
хто вміє кланятися,
Але тільки шрамів ніхто не побачить, а душевних криків у порожнечі тут ніхто не
почує
І кого колись полюбив він тепер ненавидить, просочившись гнівом навіть до попелу,
яким він дихає
І в цьому коконі народжується чудовисько, несиметричне і гидке на вигляд,
Але тапок кинувши по ньому, не зупиниш ти те, що колись своїм гноєм породив
Ти програєш, як платівку цей бій, але рано чи пізно виграєш із самим
собою війну
Не забувай, що твої страхи прямо за тобою, і ті, кого ти відкидав,
тепер як прапор, несуть твою провину
І скільки тіло ти знову ножем не бий—рани затягнуться, і ти коли-небудь
полюбиш біль
Дай лише трохи часу своїй шкірі затвердіти, як луска, уламки минулого
стануть твоєю бронею