| Десь у темряві під ліжком
|
| Диявол все голосніше плаче - рятується від любові
|
| Йому хаос благоволіє, але говорить тільки мотор, що він вирвав і поховав
|
| На моторі на тому візерунок, що був створений зі старих вил
|
| На що його підняли, коли тільки впав з неба
|
| І в другий раз він зрозумів, що від хвороби прозрів
|
| І розгорнулися небеса
|
| І впав він на безодне дно
|
| І із безодні тоді створив
|
| Парк і Бісове колесо
|
| І спостерігав він звідти, за тим, як ідуть справи
|
| У його власному пеклі, в Королівстві Кривих Дзеркал
|
| Він не ангел, може був ним, але впав давно на коли
|
| Він не брехав собі, що вимре, але зійшов з розуму від болю
|
| Його голову колись принесуть в обід на страві
|
| Навіть Диявол може плакати, втративши кого він любить
|
| І в цьому тимчасовому потоці, сумний і самотний
|
| Сидів на своєму троні, в основі тримаючи порок
|
| І не бачив, що він дурень, і не вірив, що він дурень
|
| Його мукам прийшов кінець, і тепер він того болю радий
|
| Але темрява — вона, холодна, як лід,
|
| А в минулому житті він любив грати з вогнем
|
| І в спробі себе врятувати, він вирішив подарувати комусь, чого не зміг знайти.
|
| Але диявол на то і диявол, що може тільки угоду він з кимось укласти
|
| І намагаючись подолати природу своєї забави, він розпоролив собі черево і душу вирішив
|
| вилити
|
| І об'єкт його обожнювання
|
| Потонув у потоку ненависті нетримання
|
| Повільно тіло перерізав одним натисканням
|
| І поховав, як і колишніх у своїх обіймах
|
| І кожного дня на могилі, ніби би в перший раз
|
| Він, поки ніхто не побачив, сльози стирав з очей
|
| І щоб такого не було, вирвав собі він райдужку
|
| Світ його чорно-білий став яскраво-червоно забарвленим
|
| Він не ангел, може був ним, але впав давно на коли
|
| Він не брехав собі, що вимре, але зійшов з розуму від болю
|
| Його голову колись принесуть в обід на страві
|
| Навіть Диявол може плакати, втративши кого він любить
|
| Він не ангел, може був ним, але впав давно на коли
|
| Він не брехав собі, що вимре, але зійшов з розуму від болю
|
| Його голову колись принесуть в обід на страві
|
| Навіть Диявол може плакати, втративши кого він любить |