Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні A Pass in the Ethereal , виконавця - Rakoth. Пісня з альбому jabberworks, у жанрі Фолк-металДата випуску: 09.10.2001
Лейбл звукозапису: Aural
Мова пісні: Англійська
A Pass in the Ethereal(оригінал) |
| «At the heart of silence writhing Flame now slowly dies unpowered anymore |
| With the strain of Keepers gone, those swone to keep the Flame alive but |
| Vanished long before the time — the advent of the Creeping Calm |
| — …In awe they stand and watch as the Mist engulfs them all… I behold |
| The world fades as they pray to their Goddess for death… |
| Vast aeons passed like the time has stopped, yet the live still stirs in |
| It’s freezing breath, and the Stillness stalks the silent realms |
| Could they prevent the Creeping Calm? |
| They prayed to their Spider Queen |
| In fear but their Goddess was the first to dive the peace of frozen sleep |
| I stand atop the highest cliff, I observe the rest of the fussless world |
| I see the planes where I’m alone at last. |
| In the Sacred Hall the Flame |
| Still dies, dropping shadows living their final dance in the middle of |
| The ice-veiled universe…» |
| Beautiful, a web of stars, theat looms amid the sons of earth… |
| Enfolds me in these silvan arms that unite vehement charms… |
| Befalls the weary son of earth… |
| (переклад) |
| «У серці тиші, що звивається, Полум’я тепер повільно вмирає, не маючи сили |
| Коли напруга «Хранителів» зникла, ті присягали, щоб «тримати Полум’я живим», але |
| Зник задовго до часу — настання Повзучого затишку |
| — …Вони в страху стоять і дивляться, як туман поглинає їх усіх… Я бачу |
| Світ згасає, коли вони моляться до своєї Богині про смерть… |
| Минули величезні еони, наче час зупинився, але живі ефіри все ще лунають |
| Це морозний подих, і Тиша переслідує тихі царства |
| Чи могли вони запобігти повзучому штилю? |
| Вони молилися своїй Королеві Павуків |
| У страху, але їхня Богиня була першою, хто пірнув у спокій застиглого сну |
| Я стою на найвищій скелі, я спостерігаю за рештою простого світу |
| Я бачу літаки, де я нарешті один. |
| У Священному Залі Полум’я |
| Все ще вмирає, кидаючи тіні, які живуть своїм останнім танцем у середині |
| Закритий льодом всесвіт…» |
| Прекрасне, павутиння зірок, театр вимальовується серед синів землі… |
| Огортає мене цими сріблястими обіймами, які об’єднують палкі чари… |
| Випадає втомленому сину землі… |